Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Григор'євої І.В.,

суддів: Британчука В.В., Єленіної Ж.М.,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурорів, які брали участь у розгляді справи відповідно судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 вересня 2012 року та вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1

Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 вересня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено обов'язки, передбачені пунктами 2 - 4 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у рахунок відшкодування: втраченого заробітку щомісячно 5 470 грн та моральної шкоди 200 000 грн -на користь ОСОБА_2; моральної шкоди 30 000 грн - на користь ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4; матеріальної шкоди 15 143,07 грн та моральної шкоди 120 000 грн - на користь ОСОБА_5; моральної шкоди 4 000 грн - на користь ОСОБА_6

Вирішено питання про речові докази відповідно до ст. 81 КПК України 1960 року.

Зазначеним вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 3 червня 2012 року близько 20-ї год. 40 хв., усупереч вимогам пунктів 1.3, 1.5, 2.9 (а), 10.1, 12.3 12.4 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , керуючи автомобілем ВАЗ 21070 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись зі швидкістю не менше ніж 80 км/год. по вул. Ковпака в с. Вербкі Павлоградського району Дніпропетровської області, заснув за кермом, виїхав за межі проїзної частини дороги: спочатку на ліве узбіччя, де транспортний засіб після наїзду на насип піску довільно змінив напрямок руху, знову перетнув проїзну частину, виїхав на праве узбіччя, де вчинив наїзд на пішоходів: ОСОБА_2, ОСОБА_5, малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, які знаходилися біля огорожі домоволодіння АДРЕСА_1. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заподіяно тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, а ОСОБА_5, ОСОБА_2 - тяжкі, останній за життєвими показниками також ампутовано нижні кінцівки, у зв'язку з чим установлена інвалідність.

За апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задоволеної частково, вирок місцевого суду в частині призначення засудженому покарання скасовано Апеляційним судом Дніпропетровської області, яким винесено свій вирок від 6 листопада 2012 року. Цим вироком ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Крім того, в іншій частині вирок місцевого суду змінено: виключено з мотивувальної частини вказівку про визнання, як обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Також ОСОБА_1 змінено запобіжний захід на взяття під варту; вирішено зарахувати у строк відбування покарання період часу з 4 червня по 6 вересня 2012 року. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційних скаргах:

- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушує питання про скасування постановлених місцевим та апеляційним судами вироків і направлення справи на новий судовий розгляд з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року. Вказує, що суди, всупереч вимогам ст. 65 КК України, належно не врахували ступеня тяжкості злочину, його наслідків та особу засудженого, який вчинив діяння в стані алкогольного сп'яніння. Тому вважає призначене ОСОБА_1 основне покарання за розміром явно несправедливим і м'яким;

- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, просить скасувати вирок апеляційного суду і направити справу на новий апеляційний розгляд через істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що вимог статей 332 - 335, ч. 3 ст. 378 КПК 1960 року не дотримано, оскільки у вироку не проаналізовано досліджених доказів, належно не зазначено про юридичну оцінку діяння та визнання ОСОБА_1 винним у цьому діянні, а призначене покарання достатньо не обґрунтовано.

Однак ще до початку касаційного розгляду справи прокурори відкликали свої касаційні скарги.

У зв'язку із цим, а також, зважаючи на те, що інші учасники процесу не оскаржили дані судові рішення, касаційне провадження підлягає закриттю відповідно до положень ч. 2 ст. 396 КПК 1960 року.

Керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (1001-05) , колегія суддів

Касаційне провадження у кримінальній справі щодо ОСОБА_1 закрити.