розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 9 липня 2012 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, судимого 23.02.2011 року вироком Козятинського міськрайонного суду за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у сумі 850 грн,

засуджено за ч. 1 ст. 311 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю один рік, покладено обов'язки передбачені пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи у сумі 530,64 грн.

Вирішено питання про речові докази відповідно до ст. 81 КПК 1960 року.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 4 травня 2012 року на ринку в м. Києві у невстановленої слідством особи придбав таблетки «Терафун», перевіз їх до місця свого проживання по АДРЕСА_1, після чого у своєму гаражі з указаних таблеток, йоду, спирту, фосфору із сірникових голівок виготовив наркотичний засіб «Вінт», який за допомогою медичних шприців ужив внутрішньовенно. Потім засуджений, перебуваючи під дією вказаного наркотичного засобу, пішов на АДРЕСА_2, де був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Під час особистого огляду у ОСОБА_1 працівниками міліції було виявлено і вилучено 2 медичні шприци з рідиною, в яких окрім, психотропної речовини у невеликих розмірах - метамфітаміну, містився прекурсор, обіг якого обмежено та встановлено заходи контролю, зокрема псевдоефідрин масою 0, 0165 г та 0,0198 г відповідно.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить скасувати вирок і направити справу на новий судовий розгляд. Указує, що суд, призначаючи покарання не зважив на дані про судимість ОСОБА_1, вчинення ним злочину під час невідбутого покарання - штрафу за попереднім вироком, й не застосував ст. 71 КК України, у зв'язку з чим визначив засудженому м'який захід примусу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікація діяння за ч. 1 ст. 311 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

У даній справі цих вимог закону суд не урахував.

За матеріалами справи, ОСОБА_1 засуджувався вироком Козятинського міськрайонного суду до покарання у виді штрафу (а. с. 37). Однак, як убачається з листа ВДВС Козятинського міськрайонного управління юстиції, засудженим штраф не сплачено (а. с. 41).

Виходячи зі змісту протоколу судового засідання, зазначеного листа та інших даних, які стосуються виконання попереднього вироку, суд не дослідив.

Між тим, наведені дані вказують на те, що суд при призначенні покарання повинен був також керуватися статтями 71, 72 КК України. Проте, цього не зробив, чим допустив неправильне застосування кримінального закону, що призвело до м'якості заходу примусу.

Отже, доводи прокурора в касаційній скарзі є обґрунтованими.

За таких обставин постановлений вирок не можна визнати законним, тому він у силу ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду суд має дослідити у визначеному КПК (1001-05) 1960 року порядку обставини справи, зібрані у ній докази та документи, дати всьому належну оцінку й постановити рішення, яке б відповідало вимогам закону і було обґрунтованим.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 9 липня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, і направити справу на новий судовий розгляд.