Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Єлфімова О.В., Крещенка А.М.,

за участю прокурора Сорокіної О.А.,

розглянула 26 лютого 2013 року у м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 травня 2012 року, яким засуджено

ОСОБА_1, 1982 р. н., неодноразово судимого, останній раз - 20.08.2010 за ч. 1 ст. 162, ст. 75 КК України на один рік позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом однорічного іспитового строку, громадянина України,

за ч. 1 ст. 190 КК України на 3 роки обмеження волі;

за ч. 2 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 358 КК України на 6 місяців обмеження волі;

за ч. 4 ст. 358 КК України на 2 роки обмеження волі;

на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 3 роки позбавлення волі;

на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків на 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Згідно вироку, ОСОБА_1 у жовтні 2010 року пред'явив у Лозівське відділення ХГРУ ПАО КБ «Приватбанк» на вул. К. Маркса, 11-а паспорт громадянина України ОСОБА_2, в який попередньо вклеїв свою фотографію, заповнив анкету-заяву та оформив платіжну карту «Кредитка універсальна», за якою отримав у банкоматах 1996 грн 80 коп., заподіявши банку матеріальну шкоду у зазначеному розмірі.

Він же, 27 жовтня 2010 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, пред'явив той же паспорт відділенню того ж банку в будинку № 38 у мікрорайоні 3 в м. Лозова, оформив анкету-заяву на терміновий кредит в розмірі 2814 грн 90 коп., після чого отримав в магазині та перепродав товар, вартість якого банк оплатив шляхом перерахування вказаних коштів.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про пом'якшення покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та його особі, внаслідок суворості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив залишити скаргу засудженого без задоволення, а вирок змінити, виключивши з нього посилання на ознаки злочинів, які не ставились обвинуваченому за вину органом досудового слідства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Призначаючи покарання, суд дотримався загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, та врахував, зокрема, й ті обставини, про які йдеться у касаційній скарзі - щире каяття засудженого та активне сприяння розкриттю злочинів.

Дані про наявність у ОСОБА_1 неповнолітніх дітей в справі відсутні.

Отже, доводи засудженого про невідповідність призначеного йому покарання тяжкості вчинених злочинів та його особі, внаслідок суворості, є необґрунтованими.

За вказаних обставин, колегія суддів визнає призначене ОСОБА_1 покарання справедливим.

В той же час, у відповідності до положень ст. 395 КПК України, колегія суддів визнає за необхідне змінити вирок з таких підстав.

Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1, зокрема - й за ч. 1 та ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, але, усупереч вимогам ст. 275 КПК України, кім ознак злочинів, які обґрунтовано поставлені обвинуваченому за вину органом досудового слідства, помилково зазначив й інші, а саме: придбання права на майно, вчинення шахрайства, що завдало значної шкоди потерпілому та за попередньою змовою групою осіб, підробку печаток, штампів і бланків, їх збут та використання.

Отже, ці ознаки підлягають виключенню з вироку.

Інших істотних порушень вимог КПК України (1001-05) , які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кримінального процесуального кодексу України (1001-05) та статтями 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 змінити у порядку, передбаченому ст. 395 КПК України, виключивши з рішення про кваліфікацію дій останнього наступні ознаки злочинів:

за ч. 1 ст. 190 КК України - придбання права на майно;

за ч. 2 ст. 190 КК України - вчинення шахрайства, що завдало значної шкоди потерпілому та за попередньою змовою групою осіб;