головуючого Зубара В.В.,суддів: Романець Л. А., Матієк Т.В.,з участю прокурора Парусова А.М.,розглянула в судовому засіданні у м. Києві 26 лютого 2013 року матеріали справи за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах скаржника ОСОБА_7 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 травня 2012 року за скаргою ОСОБА_7 на незаконні дії прокурора прокуратури м. Києва Перловської Г.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2012 року скарга ОСОБА_7 на незаконні дії прокурора прокуратури м. Києва Перловської Г. залишена без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08 травня 2012 року, постанова Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2012 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_7 по розгляду скарги на бездіяльність прокурора - залишена без зміни.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 звернувся до суду зі скаргою на незаконні дії прокурора слідчого відділу прокуратури м. Києва Перловської Г., просив визнати її дії незаконними, ставив питання про направлення листа-відмови від 12 грудня 2011 року та його скарги від 14 грудня 2011 року для перевірки та прийняття відповідного рішення в порядку КПК України (1001-05) . Також в скарзі ОСОБА_7 просив винести окрему постанову, якою повідомити Генеральну прокуратуру України про порушення прокурором слідчого відділу прокуратури м. Києва вимог КПК України (1001-05) при розслідуванні кримінальної справи.

Залишаючи скаргу ОСОБА_7 без задоволення, суд вказав, що відповідно до ч.5 ст. 234 КПК України (1960 року) скарги на дії слідчого розглядаються судом при попередньому розгляді справи або при розгляді справи по суті.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 в інтересах скаржника ОСОБА_7 просить судові рішення у справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Адвокат вважає, що під час постановлення судових рішень, суд не врахував положень рішення Конституційного суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 (v006p710-01) та від 14 грудня 2011 року у справі № 19-рп/2011 (v019p710-11) , вимог ст. 55 Конституції України, за якими забезпечується право громадян звертатись до суду за захистом порушених прав, не звернув уваги на вимоги ст. 227 КПК України (1960 року), які зобов'язують прокурорів здійснювати нагляд за виконанням законів при проведенні досудового слідства та скасовувати незаконні постанови слідчих.

Також представник скаржника вважає, що суд безпідставно залишив без задоволення вимоги ОСОБА_7 щодо винесення окремої постанови на адресу Генеральної прокуратури України з мотивів порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 14 грудня 2011 року за № 19-рн/2011 (v019p710-11) у справі № 1-29/2011, перевірка скарг на бездіяльність суб'єктів владних повноважень, у тому числі й прокурора, має відбуватись у передбаченому процесуальним законом порядку.

Як убачається із матеріалів справи, судами обох інстанцій вимоги закону щодо розгляду скарги ОСОБА_7 на дії прокурора прокуратури м. Києва Перловської Г. дотримано у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 23-2 КПК України (1960 року) суд розглянув вимогу ОСОБА_7 щодо винесення окремої постанови на бездіяльність прокуратури та правильно прийшов до висновку, що в даній справі не вбачається підстав для прийняття такого рішення.

Порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно, всебічно та об'єктивно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, не встановлено.

За таких обставин, підстав для скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та пунктами 11,15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах скаржника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 травня 2012 року за скаргою ОСОБА_7 залишити без зміни.