розглянула у судовому засіданні в м. Києві 21 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 27 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 3 липня 2012 року.

Вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 27 липня 2011 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин Російської Федерації, не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України на 4 роки позбавлення волі; ч. 2 ст. 305 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, які були предметом контрабанди та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно визначено 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого та з конфіскацією наркотичних засобів, які були предметом контрабанди.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 3 липня 2012 року вирок суду першої інстанції змінено. Виключено з вироку суду застосування до ОСОБА_2 додаткового покарання - конфіскацію всього майна, яке є власністю засудженого. Пом'якшено призначене ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 305 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, які були предметом контрабанди. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, ухвалено вважати ОСОБА_2 засудженим на 5 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, які були предметом контрабанди.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він незаконно придбав, зберігав та перевіз наркотичний засіб у великих розмірах без мети збуту та перемістив наркотичний засіб у великих розмірах через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Злочин ним було вчинено за таких обставин.

1 грудня 2009 року приблизно о 14 год. на ринку «Правобережний» в м. Санкт-Петербурзі Російської Федерації ОСОБА_2 за 5000 рублів придбав у невстановленої досудовим слідством особи наркотичний засіб - героїн, завернутий у туалетний папір і поміщений в м'яку частину порізаного хліба, який переніс за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 та незаконно зберігав його без мети збуту.

3 грудня 2009 року о 15 год. 16 хв. ОСОБА_2 сів у поїзд № 143 сполученням «Санкт-Петербург - Харків», вищевказаний наркотичний засіб знаходився при ньому в сумці.

4 грудня 2009 року об 11 год. 15 хв. на станції «Козача Лопань» поїзд зайшов в зону митного посту для проведення митного контролю. При проходженні митного контролю ОСОБА_2 не повідомив працівникам митної служби, що перевозить наркотичний засіб героїн, тобто приховав від митного контролю, перемістивши наркотичний засіб через митний кордон України.

4 грудня 2009 року, приблизно о 13 год. 30 хв., на вокзалі станції Харків - пасажирський ОСОБА_2 затримали працівники міліції та доставили в чергову частину станції, де при проведенні особистого огляду у нього в боковій кишені сумки в поліетиленовому пакеті була виявлена та вилучена порошкоподібна речовина, до складу якої входить особливо небезпечний наркотичний засіб диацетилморфін (героїн), маса якого в перерахунку на масу наданої речовини становила 2,4416 грн., що є великим розміром. На хлібові виявлена особливо небезпечна наркотична речовина диацетилморфін (героїн), масу якої встановити не виявилося можливим із-за малої кількості речовини.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 ставить питання про скасування постановлених судових рішень та закриття кримінальної справи за недоведеністю участі ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих злочинів. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення права на захист. Зазначає, що засуджений громадянин Російської Федерації, перекладач йому не надавався, а матеріали справи містять низку документів складених українською мовою. Наголошує, що суд апеляційної інстанції на вказані порушення вимог закону увагу не звернув, а тому і ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав судові рішення законними, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотивуючи висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, суд першої інстанції послався на докази, що містяться в матеріалах справи, зібрані у встановленому законом порядку, досліджені в судовому засіданні, належно оцінені і є обґрунтованими.

Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним злочинів за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував доказами, які зібрані з додержанням вимог кримінально-процесуального закону, дослідивши і проаналізувавши показання самого засудженого під час досудового розслідування про обставини придбання, зберігання та переміщення через митний кордон України наркотичного засобу; свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 в суді щодо обставин затримання ОСОБА_2, виявлення і вилучення у нього наркотичного засобу; свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 про обставини затримання ОСОБА_2 та вилучення у нього наркотичного засобу в присутності понятих; висновок експерта № 3147 від 18.12.2009 року про хімічний склад вилученої речовини; показання в суді спеціаліста ОСОБА_8, експерта ОСОБА_9 щодо результатів дослідження вилученого у ОСОБА_2 наркотичного засобу; свідка ОСОБА_10 про обставини знайомства і поїздки із засудженим у поїзді «Санкт-Петербург - Харків» та їх затримання на платформі в м. Харкові.

Сукупність наведених у вироку цих та інших доказів, переконливо свідчить про те, що ОСОБА_2 незаконно придбав, зберігав, перевіз та перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечний наркотичний засіб героїн у великих розмірах, що правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 305 КК України. Доводи захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який не знайшов підстав для скасування вироку.

Доводи захисника про порушення права на захист, складання процесуальних документів українською мовою, яку не розуміє ОСОБА_2, є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи, всі процесуальні документи, які складалися щодо ОСОБА_2 і з якими він знайомився складено російською мовою, його пояснення, протоколи допитів, протоколи роз'яснення його прав також складено російською, будь-які зауваження ОСОБА_2 з цього приводу в матеріалах справи відсутні. Також від послуг захисника під час досудового розслідування він добровільно відмовлявся, а за його першою вимогою в суді, захисника було призначено. Суд у відповідності до вимог ст. 16-1 КПК України, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створив необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.

Покарання, яке призначене ОСОБА_2 за сукупністю злочинів, з урахуванням змін, внесених у вирок ухвалою апеляційного суду, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим, достатнім для перевиховання засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, як про це йдеться у касаційній скарзі захисника, які можуть потягнути скасування чи зміну судових рішень, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,