головуючого Слинька С.С.,суддів Дембовського С. Г., Наставного В. В., за участю прокурора Матюшевої О. В. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 лютого 2013 року справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Дебальцівського міського суду Донецької області від 11 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2012 року.

Вироком Дебальцівського міського суду Донецької області від 11 січня 2012 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого 24 жовтня 1997 року Донецьким обласним судом за ч. 1 ст. 222 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, засуджено за п. «б» ст. 93 КК України (в редакції 1960) до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.

Згідно з цим вироком ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 23:00 у стані алкогольного сп'яніння разом із ОСОБА_7, якого засуджено за вчинення цього ж злочину вироком Донецького обласного суду від 14 липня 2000 року, знаходячись біля будинку № 81 по вул. Кірова у м. Дебальцевому, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських спонукань, проявляючи явну неповагу до суспільства, у присутності сторонніх осіб, нанесли численні удари ногами та руками по різних частинах тіла ОСОБА_8, завдавши йому тілесних ушкоджень, від яких він помер на місці події.

Переконавшись, що ОСОБА_8 помер, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 відтягнули його труп до водоймища «Ювілейне», розташованого по вул. Польовій у м. Дебальцевому, та скинули його у воду, після чого пішли з місця злочину.

Ухвалою апеляційного суду цей вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про незаконність оскаржуваних судових рішень у зв'язку з неправильною кваліфікацією його дій та невідповідністю призначеного йому покарання тяжкості злочину та особі засудженого і просить їх скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Захисник засудженого у своїй скарзі просить змінити оскаржувані нею судові рішення і пом'якшити призначене ОСОБА_5 покарання, знизивши його строк.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка вважала оскаржувані судові рішення законними та обгрунтованими, а касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні касаційних скарг необхідно відмовити.

За змістом касаційної скарги засуджений порушує питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю і неповнотою досудового слідства. Проте зазначені обставини були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку відповідно до вимог ст. 398 КПК України не підлягають. Тому при касаційному розгляді кримінальної справи колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

За встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_5 за

п. «б» ст. 93 КК України (в редакції 1960) кваліфіковано правильно.

Під час вивчення матеріалів справи не було виявлено таких порушень вимог кримінально-процесуального закону в ході збирання й закріплення доказів у справі, які б викликали сумнів у їх достовірності. Наявні у справі докази відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності.

Що стосується твердження захисника та ОСОБА_5 про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого останнім злочину та особі засудженого, то вони є безпідставними.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_5, районний суд урахував тяжкість вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу засудженого, а також обставини, що обтяжують його покарання. Зокрема, суд зважив на те, що ОСОБА_5 притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, а за місцем роботи - позитивно, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває. Зважив суд і на таку обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_5, як вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Аналогічні доводи щодо суворості призначеного засудженому покарання були наведені в апеляційних скаргах самого засудженого та його захисника, вони перевірялися судом апеляційної інстанції та були визнані безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його необгрунтованим чи сумнівним підстав немає.

З огляду на наведене та з урахуванням конкретних обставин справи, поведінки засудженого до і після вчинення інкримінованого злочину, наслідків, що настали в результаті його вчинення, а також мети покарання, що несе в собі, крім кари, ще й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів не тільки засудженим, а й іншими особами, завдяки чому забезпечується ефективність кримінальних норм, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_5 судом покарання у виді позбавлення волі на певний строк, що не є максимальним відповідно до санкції статті інкримінованого злочину, є справедливим і повністю відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_5 покарання, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (1001-05) , колегія суддів

вирок Дебальцівського міського суду Донецької області від 11 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого та його захисника - без задоволення.