Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - Суржка А.В.,

суддів Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 21 лютого 2013 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 30 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2012 року,

постановою заступника начальника слідчого відділу Чугуївського РВ ГУ МВС України в Харківській області від 20 липня 2012 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Як зазначено в цій постанові приводом для порушення кримінальної справи стали матеріали кримінальної справи №91110163, а підставою - достатні фактичні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Вказана постанова була оскаржена до суду ОСОБА_1, який вважає, що відсутні приводи і підстави для порушення кримінальної справи.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 30 липня 2012 року скаргу задоволено та скасовано постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Скасовуючи постанову слідчого від 22 листопада 2011 року, суд указав, що постанова про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, винесена за наявності підстави, яка не передбачена ст. 94 КПК України та без достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2012 року постанова суду першої інстанції залишена без зміни.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування зазначених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що кримінальна справа щодо ОСОБА_1 порушена за наявності достатніх приводів та підстав. Вказує, що місцевий суд передчасно погодився з його скаргою, а апеляційний суд не прийняв до уваги допущені судом першої інстанції істотні порушення кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, ОСОБА_1, який вважає судові рішення законними і просив залишити їх без зміни, обговоривши її доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ч. 1 ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Тобто, на даній стадії кримінального процесу перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину, і закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими ті чи інші обставини.

Здійснюючи контроль за законністю порушення кримінальної справи, суд повинен був перевірити чи є приводи і підстави, які вказують на ознаки злочину, чи достатньо даних для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства та чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження у справі. На цій стадії суд також повинен перевіряти законність джерел отримання даних, які стали приводом і підставою для порушення кримінальної справи.

Всупереч указаному, розглядаючи скаргу ОСОБА_1, замість перевірки обґрунтованості висновків прокурора про наявність передбачених ст. 94 КПК України достатніх даних, які б указували на наявність у його діях ознак складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, суд першої інстанції проаналізував постанову про порушення кримінальної справи та зазначив про відсутність в ній усіх елементів об'єктивної сторони цього злочину у діях ОСОБА_1

Проте, питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 об'єктивної і суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, підлягає з'ясуванню під час розслідування кримінальної справи та розгляду її по суті.

Також, постанова судді містить істотні суперечності, оскільки в ній вказано, що матеріали кримінальної справи містять заяви ОСОБА_2 про вчинення щодо нього неправомірних дій ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи щодо невідомої особи за ст. ст. 129, 185 КК України, але одночасно суддя зазначає, що постанова про порушення кримінальної справи винесена за відсутності приводів для її порушення.

Апеляційний суд при розгляді апеляції в справі за скаргою ОСОБА_1 не звернув уваги і не виправив ці порушення кримінально-процесуального закону, фактично процитував постанову суду першої інстанції, а тому, як правильно зазначив прокурор у касаційній скарзі, постановлені судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими. Скарга прокурора підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з направленням скарги на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду скарги, з урахуванням наведених підстав і в межах процесуальних повноважень суду першої інстанції слід прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 30 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2012 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи від 20 липня 2012 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.