головуючого Пойди М.Ф.,суддів: Литвинова О.М., Швеця В.А.,за участю прокурорапотерпілого Таргонія О.В., ОСОБА_5, розглянула 17 січня 2013 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2012 року щодо нього.

Вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 квітня 2012 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Згідно з вироком, ОСОБА_6 19 червня 2010 року близько 20 год 10 хв, на 204 км +60 м автодороги Київ-Одеса, керуючи автомобілем «Деу Ланос», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись у напрямку Одеси, грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 2.9 «а»,12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , внаслідок чого здійснив зіткнення в задню частину напівпричепа «KRONE SDR 27», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 автомобіля «RENAULT HR 440», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7, в результаті чого пасажир «Деу Ланос», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2012 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості. Просить вирок та ухвалу змінити та звільнити його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді, потерпілого, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується дослідженими і належно оціненими судом доказами і в касаційній скарзі засудженим не оспорюється.

Дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують покарання, зокрема й ті, на які вказує у касаційній скарзі засуджений, та не знайшов підстав для застосування інституту звільнення від покарання. Таких підстав не встановлено і при апеляційному розгляді справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання є необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому підстави для пом'якшення покарання та звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України відсутні.

Керуючись п. 15 Перехідних положень КПК України (4651-17) , ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, колегія суддів,

Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.