головуючого Єлфімова О.В.суддів: за участю прокурора Крещенка А.М., Сахна Р.І., Сорокіної О.А., розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 15 січня 2013 року матеріали провадження за касаційною скаргою голови Івано-Франківської обласної ради ОСОБА_5 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 7 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 січня 2012 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи,

Старшим слідчим прокуратури м. Івано-Франківська постановою від 5 листопада 2010 року відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо голови Івано-Франківської обласної виборчої комісії ОСОБА_6, директора ТОВ «Кубекс» ОСОБА_7, технічного директора ТОВ «Кубекс» ОСОБА_8 на підставі п. 2 ст. 6 КПК Україниу зв'язку з відсутністю в їх діях ознак складу злочину, передбаченого ст.ст. 364, 366, 367 КК України, а також щодо директора ТОВ «Кубекс» ОСОБА_7, технічного директора ТОВ «Кубекс» ОСОБА_8 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, за відсутності в їх діях ознак складу злочину, передбаченого ст. 172 КК України.

Районний суд постановою від 7 грудня 2011 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду, відмовив голові Івано-Франківської обласної ради ОСОБА_5 у задоволенні його скарги на вказану постанову старшого слідчого прокуратури.

У касаційній скарзі скаржник ОСОБА_5 просить судові рішення скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд. Посилається на безпідставність та незаконність відмови у задоволенні його скарги на постанову про порушення кримінальної справи. Стверджує, що всупереч вимогам ст. 236-2 КПК України суд неповно та однобічно розглянув його скаргу, оскільки з рішення не вбачається на підставі чого зроблено висновок про відсутність приводів та підстав для порушення кримінальної справи щодо осіб, зазначених у постанові слідчого. Крім того, суд не перевірив матеріали на підставі яких винесено оскаржувану постанову та не виклав мотиви, з яких вважає доводи його скарги необґрунтованими. На зазначені порушення закону не звернув увагу і суд апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог статей 94, 99 КПК України кримінальну справу може бути порушено тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність злочину. За відсутності підстав для порушення кримінальної справи прокурор, слідчий або суддя своєю постановою відмовляють у її порушенні.

Як зазначено у ст. 236-2 КПК України, при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи суд витребовує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, при необхідності заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу, і, в залежності від того, чи були при відмові у порушенні справи дотримані вимоги ст. 99 КПК України, приймає відповідне рішення. При розгляді скарги ведеться протокол судового засідання.

Статтею 99 КПК України передбачено, що у порушенні кримінальної справи може бути відмовлено лише за умови відсутності підстав до її порушення.

З матеріалів справи вбачається, що місцевий суд цих вимог закону не дотримався і під час розгляду скарги ОСОБА_5 взагалі не перевірив обставини щодо наявності чи відсутності підстав для порушення кримінальної справи.

Замість цього суд розглянув та виклав у мотивувальній частині постанови лише питання щодо оцінки причин пропуску ОСОБА_5 строку на оскарження постанови слідчого, визнавши їх неповажними. Проте, в резолютивній частині своєї постанови прийняв рішення по суті скарги, зазначивши, що залишає її без задоволення.

Згідно вимог ст. 87, 87-1 КПК України основним засобом фіксації перебігу судового засідання справи є протокол судового засідання, у якому відображаються всі істотні моменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні чи при вчиненні окремої процесуальної дії. Протокол судового засідання підписують головуючий та секретар судового засідання

Як слідує з протоколу судового засідання від 7 грудня 2011 року, судом було розглянуто скаргу голови Івано-Франківської обласної ради ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого прокуратури від 28 жовтня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо голови Івано-Франківської обласної виборчої комісії ОСОБА_6, директора ТОВ «Кубекс» ОСОБА_7, технічного директора ТОВ «Кубекс» ОСОБА_8, директора ПП «Мастак» ОСОБА_9, приватного підприємця ОСОБА_10 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутності в їх діях ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 158 КК України. Проте в постанові суду від 7 грудня 2011 року вказано про розгляд скарги ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого прокуратури від 5 листопада 2010 року про відмову в порушення кримінальної справи щодо інших осіб та за ознаками інших складів злочинів (а.с. 73-74, 76).

Окрім того, з протоколу судового засідання не вбачається, які саме матеріали були дослідженні судом і що стало підставою для висновку про законність постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи. Також протокол судового засідання не підписаний головуючим (а.с. 73-74).

В зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що суд, не дослідивши належним чином всіх матеріалів по справі, не перевірив законність постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи, передчасно та необґрунтовано дійшов висновку про те, що скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає. Таким чином, суд допустив таке порушення кримінально-процесуального закону, яке відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України слід визнати істотним.

Вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону, залишились поза увагою апеляційного суду, який всупереч вимогам ст. 377 КПК України не дав відповіді на всі доводи апеляції і належно не вмотивував своє рішення. Замість цього зазначив в ухвалі, що погоджується з висновками суду першої інстанції про недостатність підстав та приводів для скасування постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки за результатами проведеної прокуратурою перевірки достатніх даних, які б вказували на наявність в діях голови Івано-Франківської обласної виборчої комісії ОСОБА_6, директора ТОВ «Кубекс» ОСОБА_7, технічного директора Т ОВ «Кубекс» ОСОБА_8 ознак складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 366, 367 КК України, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8, крім того, за ст. 172 КК України, не встановлено. Разом з тим, в постанові суду першої інстанції всі ці питання не тільки не аналізуються, а взагалі не наводяться.

Враховуючи викладене, судові рішення за скаргою ОСОБА_5 є необґрунтованими, незаконними і підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені порушення, ретельно перевірити й інші доводи касаційної скарги та постановити рішення відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

Керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 7 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 січня 2012 року у справі за скаргою голови Івано-Франківської обласної ради ОСОБА_5 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.