головуючого Єлфімова О.В.,суддів:за участю прокурора Крещенка А.М., Сахна Р.І., Сорокіної О.А.,розглянула в судовому засіданні 15 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2012 року.

Вироком Згурівського районного суду Київської області від 26 січня 2012 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він весною 2011 року, повертаючись з м. Києва до смт. Згурівка невстановленим попутнім транспортним засобом, виявив у ньому поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вагою в перерахунку на суху речовину близько 7 г. Вказаний наркотичний засіб він привласни та перевіз до місця свого проживання у квартиру АДРЕСА_1, де зберігав його з метою подальшого збуту.

31 жовтня 2011 року, близько 15:00, ОСОБА_5 у вказаній вище квартирі за 150 грн незаконно збув своєму знайомому ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс вагою в перерахунку на суху речовину 1,90 г.

15 листопада 2011 року близько 18:30, біля своєї квартири він повторно за 150 грн. незаконно збув ОСОБА_6 частину особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу вагою в перерахунку на суху речовину 2,40 г.

Крім того, в ході проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_5 у останнього було виявлено грошові кошти в сумі 150 грн, отримані в результаті збуту ОСОБА_6 наркотичного засобу, а також наркотичний засіб (канабіс), вагою в перерахунку на суху речовину - 0,70 та 0,02 г.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий апеляційний розгляд внаслідок невідповідності ухвали суду вимогам ст. 377 КПК України, оскільки вона не містить мотивів на спростування усіх доводів прокурора стосовно м'якості призначеного засудженому покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора в підтримку касаційної скарги, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі суду апеляційної інстанції має бути зазначено, зокрема, суть апеляції, короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні, та докладні мотиви прийнятого рішення.

Як убачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції при розгляді скарги прокурора та винесенні судового рішення дотримався зазначених вимог закону.

Не погодившись із рішенням місцевого суду, прокурор подав апеляцію, в якій просив його скасувати та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України. Зазначав про безпідставне незастосування судом до засудженого ст. 54 КК України. При цьому прокурор наводив доводи, аналогічні доводам касаційної скарги.

Проте, розглядаючи кримінальну справу, суд апеляційної інстанції повно дослідив усі доводи апеляції прокурора, врахував дані про особу засудженого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, та дійшов обґрунтованого висновку про відповідність призначеного місцевим судом покарання вимогам ст.ст. 65, 69 КК України. Докладні мотиви прийнятого рішення викладені в ухвалі суду із дотриманням вимог кримінально - процесуального закону.

Надав апеляційний суд і відповідь на доводи прокурора щодо порядку призначення додаткового покарання у виді позбавлення засудженого спеціального звання.

З такими висновками апеляційного суду погоджується і колегія суддів.

Доводи прокурора про те, що суд неправильно застосував положення ст. 69 КК України, є неспроможними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України (2341-14) , або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України (2341-14) за цей злочин.

Місцевий суд, застосовуючи до засудженого ст. 69 КК України, урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_5, а саме, те, що він до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, визнав свою вину, щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину. Ці пом'якшуючі покарання обставини суд обґрунтовано визнав такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину і дійшов вірного висновку про можливість призначення засудженому за розміром більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, а тому правильно застосував ст. 69 КК України

Істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачається.

Керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (4651-17) , колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Київської області - без задоволення.