головуючого Єлфімова О.В.,суддів:за участю прокурора Крещенка А.М., Сахна Р.І., Деруна А.І.,розглянула в судовому засіданні 15 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2011 року.

Вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2011 року,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 1 березня 2010 року Калуським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік із іспитовим строком 1 рік,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6, рішення відносно якого не оскаржується.

За вироком суду, 11 березня 2011 року, приблизно о 18:00, ОСОБА_6, знаходячись в селищі Брошнів-Осада Івано-Франківської області, погодився придбати для особи, яка виконувала оперативну закупку, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс. З цією метою, взяв у зазначеної особи 100 грн він і поїхав до м. Калуш, де цього ж дня придбав у ОСОБА_5 за 60 грн каннабіс вагою 5,22 г. Вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_6 перевіз в селище Брошнів-Осада, поділив на три частини, одну з яких залишив для власного вживання, а інші два згортки з канабісом вагою 3,8 г незаконно збув особі, яка виконувала спеціальне завдання - оперативну закупку наркотичного засобу.

Одразу після цього ОСОБА_6 був затриманий працівниками міліції, які вилучили в нього 1,42 г канабісу.

15 березня 2011 року у м. Калуші був затриманий ОСОБА_5 в якого було виявлено 0,29 г канабісу.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2011 року вирок місцевого суду змінено та пом'якшено ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного йому на праві власності. Крім того, з вироку виключено посилання на те, що ОСОБА_5 є особою, що «раніше судима», а також обтяжуючу покарання обставину «рецидив злочинів». В іншій частині вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та безпідставність застування до ОСОБА_5 ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, по суті не оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених та належно оцінених судом.

Дії засудженого за ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковані правильно, що також не оспорюється у касаційній скарзі.

Посилання прокурора на м'якість призначеного апеляційним судом ОСОБА_5 покарання та необґрунтованість застосування щодо нього ст. 69 КК України є непереконливим.

При призначенні ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України апеляційний суд правильно урахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу засудженого, який вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, його характеристику з місця проживання, а також важкий стан здоров'я.

З урахуванням вказаних вище обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

За таких обставин, твердження у касаційній скарзі прокурора про необґрунтовану м'якість призначеного засудженому ОСОБА_5 покарання, є безпідставними.

З огляду на те, що кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (4651-17) , колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.