розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 січня 2013 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 3 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2012 року.

28 березня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії старшого слідчого прокуратури Одеської області Заперченка В.С., вважаючи неправомірним об'єднання в одне провадження матеріалів за заявами про злочин її і ОСОБА_3

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 3 квітня 2012 року в відкритті провадження з розгляду скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2012 року апеляцію ОСОБА_1 на вказану постанову визнано такою, що не підлягає розгляду, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови й ухвали, визнання неправомірними дій старшого слідчого прокуратури Одеської області Заперченка В.С. й винесення окремої ухвали про зобов'язання прокуратури Одеської області виділити в окреме провадження матеріали за заявою ОСОБА_3 При цьому вказує, що місцевий суд не перевірив доводів її скарги щодо незаконності дій слідчого, постанову виніс суддя, який підлягав відводу, а апеляційний суд визнав її апеляцію такою, що не підлягає розгляду, з формальних підстав. Звертає увагу, що суди першої й апеляційної інстанцій розглянули справу у відсутність скаржника, без повідомлення про час і місце розгляду, що позбавило її можливості реалізувати право на судовий захист шляхом надання пояснень у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримання касаційної скарги, прокурора, котрий просив скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий апеляційний розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону апеляційним судом, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, направивши матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 до апеляційного суду для розгляду по суті, всупереч вимогам ч. 3 ст. 354 КПК України не повідомив скаржника про час і місце апеляційного розгляду справи. Не здійснив такого повідомлення й апеляційний суд, що призвело до грубого порушення прав ОСОБА_1 взяти участь у розгляді матеріалів за її скаргою й висловити доводи на обґрунтування своєї позиції.

Крім цього, виходячи з вимог ст. 353 КПК України, в разі пропуску особою, яка подала апеляцію, встановленого ст. 349 КПК України строку визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, або вирішення питання про відновлення строку є компетенцією суду першої інстанції.

Якщо місцевий суд прийняв апеляцію, подану з пропуском такого строку, апеляційний суд згідно з ч. 2 ст. 359 КПК України вправі повернути справу суду першої інстанції для виконання вимог ст. 353 КПК України.

Цих вимог апеляційний суд не дотримався і, прийнявши рішення про визнання апеляції ОСОБА_1 такою, що не підлягає розгляду, у зв'язку з пропуском встановленого ст. 349 КПК України строку, вийшов за межі наданих законом повноважень.

Наведені порушення кримінально-процесуального закону є істотними, оскільки суттєво обмежили скаржника в реалізації своїх процесуальних прав і захисті законних інтересів при судовому оскарженні дій суб'єкта владних повноважень, перешкодили апеляційному суду прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого слід перевірити, чи може апеляція ОСОБА_1 бути предметом розгляду апеляційного суду, і з дотриманням прав і законних інтересів скаржника прийняти рішення, яке би відповідало вимогам ст. ст. 353, 359 КПК України.

Разом із тим, передбачених ст. 23-2 КПК України підстав для винесення окремої ухвали, про що ставить питання ОСОБА_1 у скарзі, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 394- 396, 398 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2012 року про визнання такою, що не підлягає розгляду, апеляції ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 3 квітня 2012 року у справі за її скаргою на дії старшого слідчого прокуратури Одеської області Заперченка В.С. - скасувати і направити справу на новий апеляційний розгляд.