Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні 27 вересня 2011 року в м. Києві заяву захисника засудженого ОСОБА_6 – ОСОБА_7 про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_6 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України,

вироком Київського міського суду від 28 грудня 2000 року засуджено ОСОБА_6 за ст. 94, пунктами а, е, з ст. 93, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 123, ст. 100 КК України (в редакції 1960) до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Верховного суду України від 11 жовтня 2001 року вирок Київського міського суду від 28 грудня 2000 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

У заяві захисник ОСОБА_7 ставить питання про перегляд вказаних судових рішень на підставі п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України та заміну призначеного покарання засудженому ОСОБА_6 у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна на покарання у виді позбавлення волі строком 15 років з конфіскацією майна.

Перевіривши заяву та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України у зв’язку з наступним.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначеного покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Даним законом передбачено, що не є підставою до перегляду судових рішень питання призначення покарання, звільнення від покарання та кримінальної відповідальності, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Проте, захисник ОСОБА_7 ставить питання що стосується призначення покарання засудженому ОСОБА_6

Таким чином, підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України немає, а тому у допуску кримінальної справи щодо засудженого ОСОБА_6 до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

До того ж згідно з ч. 1 ст. 400-14 КПК України заява про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 400-12 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, відносно якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 400-12 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше.

Як видно зі змісту клопотання про перегляд судових рішень та доданих до нього документів, у ньому здійснюється посилання на ухвалу Верховного Суду України від 13 лютого 2009 року.

Відтак, ураховуючи, що судові рішення щодо засудженого ОСОБА_6 ухвалені 28 грудня 2000 року (вирок Київського місцевого суду) та 11 листопада 2001 року (ухвала Верховного Суду України), клопотання про перегляд судових рішень у порядку п.1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України подано з пропуском встановленого строку.

На підставі викладеного та керуючись статями 400-14, 400-18 КПК України, колегія суддів

відмовити захиснику ОСОБА_7 у допуску кримінальної справи щодо засудженого ОСОБА_6 до провадження Верховного Суду України.

Ухвала оскарженню не підлягає.