розглянула в судовому засіданні 10 січня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою, в врахуванням доповнень, засудженої ОСОБА_1 на вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 24 квітня 2012 року щодо неї.

Вироком Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, яка не має судимості,

засуджено за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 06 листопада 2011 року близько 00 год. 05 хв. у стані алкогольного сп'яніння за місцем проживання, що на території домоволодіння АДРЕСА_1, в результаті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_2 з метою умисного протиправного заподіяння смерті останньому, нанесла йому ножем не менше 8 ударів, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, та легкі тілесні ушкодження. Проте, ОСОБА_1 не змогла довести злочин до кінця з причин, які не залежали від її волі, так як потерпілий під час нанесення йому ударів вихопив у неї ніж та викинув його.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2012 року зазначений вирок залишено без змін, а апеляцію та доповнення до неї засудженої ОСОБА_1 - без задоволення.

У касаційній скарзі і доповненнях до неї засуджена просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на нове розслідування або на новий судовий розгляд. Вказує на однобічність і неповноту досудового та судового розгляду справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вважаючи, що її дії необхідно кваліфікувати за ст. 116 КК або ст. 123 КК України, також зазначає, що призначене їй покарання є суворим.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої про підтримання касаційної скарги, пояснення прокурора про необґрунтованість доводів касаційної скарги та законність судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обставини щодо неповноти і однобічності досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, визначення яких дано у статтях 368 та 369 КПК України 1960 року та на які є посилання в касаційній скарзі засудженої, не є відповідно до вимог ст. 398 ч.1 КПК України 1960 року предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Відповідно до ст. 67 КПК України 1960 року оцінка доказів є компетенцією суду, який постановив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінальної справи встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.

Так, суд першої інстанції, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину. На підтвердження винуватості засудженої у вчиненні злочину суд обґрунтовано послався на показання потерпілого ОСОБА_2, показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, показання ОСОБА_1, згідно яких вона вину у вчиненні злочину визнала в повному обсязі та вказала на обставини його вчинення, висновки експертиз та інші зазначені у вироку докази, які перевірив і дослідив та всім зазначеним доказам, які узгоджуються між собою, дав належну оцінку і прийняв мотивоване рішення.

Доводи касаційної скарги про відсутність умислу на вбивство ОСОБА_5 внаслідок чого її дії невірно кваліфіковано за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України, порушення права засудженої на захист та інші доводи касаційної скарги були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції за апеляцією засудженої та обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи.

При цьому апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України, виходячи з встановлених обставин та наявних доказів, яким була дана належна оцінка та зроблені правильні висновки. Апеляційний суд прийняв рішення, належним чином його мотивувавши, та виніс ухвалу, що відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

У процесі перевірки матеріалів кримінальної справи колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації її дій.

Сукупність всіх встановлених судом першої інстанції обставин вчинення злочину, спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізація поранень, причини припинення злочинних дій, поведінка винної і потерпілого, що передувала події, їх стосунки вказують на спрямованість умислу засудженої на вбивство потерпілого. Колегія суддів за встановлених судом обставин підстав для кваліфікації дій засудженої за ст. 116 КК чи ст. 123 КК України не вбачає.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженої та її характеристики, думку потерпілого та обставини, що пом'якшують покарання, - повне визнання вини і щире розкаяння у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та обґрунтовано призначив їй покарання в мінімальних межах санкції статті кримінального закону, за якою її засуджено.

Покарання, призначене судом ОСОБА_1, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним й достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів.

За таких обставин, доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для застосування ст. 69 КК України є необґрунтованими.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, в тому числі і порушення права на захист, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, не виявлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України (4651-17) , колегія суддів

вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а касаційну скаргу засудженої - без задоволення.