Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.

суддів Швеця В.А., Кульбаби В.М.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 10 січня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Донецька від 25 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 07 жовтня 2011 року.

Вироком Ленінського районного суду м. Донецька від 25 липня 2011 року,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, судимого

11.11. 2004 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі;

18.08. 2006 року Селідовським міським судом Донецької області за ст.ст. 391, 71 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі.

Звільнений 18 листопада 2009 року по закінченню строку відбування покарання;

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.

Вирішено питання про речові докази на підставі ст. 81 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 07 жовтня 2011 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 14 жовтня 2010 року приблизно о 16 год. 30 хвл., перебуваючи в будинку АДРЕСА_1, відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон «Самсунг» вартістю 200 грн. та програвач «ББК» вартістю 300 грн.

У касаційній скарзі засуджений ставить питання про скасування вироку та ухвали суду, направлення справи на новий судовий розгляд. Стверджує, суд необґрунтовано не взяв до уваги його показання про те, що названі предмети він отримав від потерпілого за взаємною згодою.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав скаргу, вважаючи, що в справі постановлено законне рішення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна за викладених у вироку обставин ґрунтується на доказах, зібраних та оцінених судом відповідно до вимог КПК України (1001-05) . Зокрема суд в основу вироку обґрунтовано поклав показання потерпілого ОСОБА_2 про те, що його майном, програвачем та телефоном засуджений заволодів протиправно, не запитавши його дозволу на це.

Посягання на майно мало місце у відкритій формі. Наведені обставини вбачаються із показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4

За таких обставин суд обґрунтовано оцінив критично показання засудженого про добровільність передачі майна.

Наведеним та іншим доказам, які є у справі, суд дав належну оцінку, правильно кваліфікувавши злочинні дії винного за ч. 2 ст. 186 КК України.

Призначене ОСОБА_1 покарання в межах санкції закону відповідає характеру вчиненого ним злочину, даним про його особу та відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів достовірність зібраних по справі доказів не встановлено.

Правильність висновків місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину перевірялись судом апеляційної інстанції, ухвала якого є обґрунтованою та відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

За наявності наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни судових рішень.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (4651-17) , колегія суддів,

касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Донецька від 25 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 07 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 без зміни.