розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 січня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 03 вересня 2012 року за скаргами адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_5 на постанови про порушення кримінальних справ за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 347 ч.1, 345 ч.2 КК України.

Постановою помічника прокурора Цюрупинського району м. Цюрупинськ від 11 квітня 2012 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст. 347 ч.1 КК України, за фактом умисного пошкодження майна працівника правоохоронного органу.

Постановою помічника прокурора Цюрюпинського району м. Цюрупинськ від 28 травня 2012 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст. 345 КК України, за фактом умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником своїх службових обов'язків.

Постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 серпня 2012 року за скаргами адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_5 вищезазначені постанови скасовані.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 03 вересня 2012 року постанова районного суду залишена без змін, а апеляція прокурора - без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, за заявами якого порушені кримінальні справи, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. При цьому зазначає, що суд першої інстанції розглянув скаргу в порушення вимог ст. 236-8 КПК України 1960 року і в матеріалах перевірки достатньо даних для порушення кримінальної справи, а суд апеляційної інстанції на це уваги не звернув. Зокрема вказує на те, що суд першої інстанції порушив вимоги процесуального закону, розглянувши і заздалегідь вирішивши ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, а апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув, чим порушив вимоги ст. 377 КПК України 1960 року.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника про заперечення проти касаційної скарги, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та матеріали, на підставі яких винесено постанови про порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_5, і обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 236-8 ч.14 КПК України 1960 року, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Згідно з вимогами ст. 94 КПК України 1960 року підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії кримінального процесу перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину, і закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Суд першої інстанції при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи вказаних вимог закону не дотримався, перевірку обґрунтованості висновків прокурора про наявність передбачених ст. 94 КПК України 1960 року достатніх даних, які б вказували на наявність ознак складу злочину, не зробив, а вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, та вдався до оцінки наявних у справі доказів щодо наявності чи відсутності у діях ОСОБА_5 складів злочинів. Суд апеляційної інстанції при розгляді справи за апеляцією прокурора на це уваги не звернув.

Вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, що відповідно до вимог ст. 398 ч.1 п.1 КПК України 1960 року є підставою для скасування рішень судів першої і апеляційної інстанцій, а тому доводи касаційної скарги про порушення судом вимог закону щодо меж перевірки приводів і підстав порушення кримінальної справи є обґрунтованими.

За наведених обставин, постанова суду першої інстанції і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а матеріали справи за скаргами адвоката - направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно врахувати наведене, перевірити інші доводи касаційної скарги, у відповідності з вимогами ст. 236-8 КПК України 1960 року перевірити наявність передбачених законом приводів і підстав для винесення постанов про порушення кримінальних справ та доводи скарг адвоката на вказані постанови, в залежності від встановлено прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог КПК України (1001-05) .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 03 вересня 2012 року за скаргами адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_5 на постанови про порушення кримінальних справ скасувати, а матеріали справи за цими скаргами направити на новий судовий розгляд.