розглянула в судовому засіданні 27 вересня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 15 березня 2011 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 15 березня 2011 року закрито кримінальну справу щодо:

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше не судимого,

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

На підставі ст. 47 КК України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності з передачею їх на поруки педагогічному колективу Великоновосілківської ЗОШ І-Ш ступеню № 2.

В апеляційному порядку дане судове рішення не переглядалося.

Як установив суд, 1 жовтня 2010 року, приблизно о 18 годині, неповнолітні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, перебуваючи на території спортивної площадки Великоновосілківської гімназії, розташованої на вул. Веселій 40-А в смт. Велика Новосілка Донецької області, спільними діями, умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, пошкодили 8 секцій бетонної огорожі гімназії, чим спричинили матеріальну шкоду на загальну суму 826,64 грн.

Того ж дня, приблизно о 18 годині 30 хвилин, неповнолітній ОСОБА_9, перебуваючи на території спортивної площадки вказаної гімназії, умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, пошкодив 1 секцію бетонної огорожі гімназії, чим спричинив матеріальну шкоду на суму 103,33 грн.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Вказує, що суд не мав права звільняти неповнолітніх від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України з передачею на поруки трудовому колективу школи, оскільки вони в даній установі не працюють, а навчаються, тобто вони не є членами даного трудового колективу.

У запереченні на касаційну скаргу захисник ОСОБА_10 посилається на обґрунтованість постанови суду та просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а судове рішення - без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 47 КК України та роз’яснень, які містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) , таке звільнення можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки.

Порядок порушення колективом такого клопотання визначено у ч.ч. 1, 2 ст. 10 КПК України. Зокрема, це письмове звернення колективу, прийняте на його загальних зборах, з мотивованим проханням звільнити певну особу – члена колективу від кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин та визначенням взаємних зобов’язань колективу і цієї особи протягом строку поруки: колектив зобов’язується взяти особу під контроль і здійснювати щодо неї заходи виховного характеру, а ця особа, в свою чергу, зобов’язується виправдати довіру колективу законослухняною поведінкою, не ухилятися від заходів виховного характеру колективу, дотримуватися правил співжиття в побуті та громадських місцях.

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України суд має перевірити чи належним чином оформлено клопотання колективу про передачу особи на поруки та чи зазначені у даному клопотанні конкретні заходи, які будуть застосовані до винного. Однак, суд не дотримався зазначених вимог закону і, визнавши що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вперше вчинили злочин невеликої (ОСОБА_6.) та середньої тяжкості, без достатніх підстав і при наявності неналежно оформлених клопотань колективів, прийняв рішення про закриття справи з передачею винних на поруки педагогічному колективу.

Разом з тим, у протоколі загальних зборів учнів та викладачів Великоновосілківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 не містилося зобов’язання колективу здійснювати щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заходів виховного впливу, на що не звернув уваги суд при закритті справи. Як убачається з тексту постанови, суд своє рішення про закриття справи з передачею вказаних осіб на поруки обґрунтував лише даними, що позитивно характеризують винних та фактом надходження від колективу учбового закладу клопотання про взяття неповнолітніх на поруки, що не можна визнати законними підставами для прийняття такого рішення.

Водночас, при постановленні рішення про передачу ОСОБА_8 на поруки колективу Великоновосілківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 суд не звернув уваги на той факт, що на час постановлення даного рішення останній вже не був учнем даного навчального закладу, оскільки з 3 березня 2011 року навчався у Великоновосілківському професійному ліцеї (а.с. 348). Таким чином, ОСОБА_8 не могло бути передано на поруки колективу школи, в якій він вже не навчався.

Також однією з необхідних умов звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки законодавець визначив наявність у такої особи певних зв’язків із конкретним колективом, членом якого є дана особа.

Як убачається з матеріалів справи, на час винесення постанови суду про передачу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на поруки педагогічному колективу Великоновосілківської ЗОШ І-Ш ступеню № 2 зазначені особи були учнями 10 класу даної школи. Тобто, вони не були членами педагогічного колективу школи і не мали з даним колективом зв’язків трудового характеру, а тому не могли бути передані йому на поруки.

Відповідно до закону, якщо при розгляді кримінальної справи суд приходить до висновку, що неповнолітній, враховуючи характер вчиненого злочину та дані про особу винного, не потребує покарання, він закриває справу і застосовує до цієї особи примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 КК України, до яких, зокрема, належить передача неповнолітнього під нагляд батьків, осіб, що їх заміняють, а також педагогічного колективу за місцем навчання. Зазначені примусові заходи виховного характеру мають іншу правову природу та інші наслідки, ніж звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України, та направлені на забезпечення позитивного виховного впливу саме на неповнолітнього та постійний контроль старших за віком осіб за його поведінкою.

Таким чином, доводи прокурора про необґрунтоване задоволення клопотання трудового колективу школи про звільнення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності з їх передачею на поруки та неправильне застосування судом кримінального закону є переконливими.

Виходячи з викладеного, постанова місцевого суду підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене та винести законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 15 березня 2011 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.