Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 вересня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора АР Крим на постанову Керченського міського суду АР Крим від 17 січня 2011 року, якою

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв’язку з дійовим каяттям, а кримінальну справу щодо нього закрито.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він, будучи фізичною особою підприємцем, 3 вересня 2009 року, за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, умисно, в порушення ст.ст. 24, 24-1 КЗоТ України, приймаючи на роботу ОСОБА_6, не уклав з ним у письмовій формі трудовий договір та не зареєстрував зазначений договір у Керченському міському центрі зайнятості, а також в порушення ст.ст. 47, 48 КЗоТ України у період з 03.09.2009 до 19.12.2009 не здійснив запис у трудовій книжці ОСОБА_6 та в порушення вимог ст. 253 КЗоТ України не здійснив його обов’язкове державне соціальне страхування, чим грубо порушив законодавство про працю.

Крім того, ОСОБА_5, будучи службовою особою, 23.02.2010 надав до Управління Пенсійного фонду України у м. Керч звіт за формою "Індивідуальні відомості про застраховану особу – ІНДАНІ" за 2009 рік, а 30.03.2010 – додаток до зазначеного звіту, які є офіційними документами, зазначивши у них завідомо неправдиві відомості, не вказавши, що в 2009 році у нього працювала наймана особа – водій ОСОБА_6, чим скоїв службове підроблення.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального та істотне порушення кримінально-процесуального закону, просить скасувати постанову і направити справу на новий судовий розгляд. Свої доводи обґрунтовує тим, що у випадку вчинення особою реальної сукупності злочинів, до неї не може бути застосовано ст. 45 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4 червня 2010 року "Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки" (v0007700-10) , оскільки однією з умов, передбачених ст. 45 КК України, є вчинення особою злочину вперше, тому особу, в діях якої вбачається повторність, реальна сукупність чи рецидив злочинів, не можна звільняти від кримінальної відповідальності на підставі цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 вчинив два злочини, що передбачені та кваліфікувались слідством та судом за двома статтями КК України (2341-14) , один із яких передує другому у часі. Так, з 3 вересня 2009 року по 19 грудня 2009 року він грубо порушив законодавство про працю, а 23.02.2010 та 30.03.2010 скоїв службове підроблення. При цьому вчинені ним дії складають реальну сукупність, утворюючи повторність злочинів.

Тому колегія суддів вважає, що суд, звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв’язку з дійовим каяттям, неправильно застосував кримінальний закон.

На підставі наведеного постанова суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене у даній ухвалі, перевірити доводи, викладені у касаційній скарзі прокурора, та прийняти рішення, яке б відповідало вимогам кримінального закону.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів -

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Керченського міського суду АР Крим від 17 січня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.