розглянула в судовому засіданні 31 січня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2011року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,-

засуджений за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Постановлено стягнути на користь:

- потерпілого ОСОБА_3 з засудженого 34350 грн. та Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" - 51 000 моральної шкоди ;

- потерпілої ОСОБА_4 з засудженого 9 090 грн. матеріальної та моральної шкоди та з Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" - 51 000 грн. матеріальної шкоди;

- ОСОБА_5 з засудженого 38 573 грн. 21 коп. матеріальної та 10 000 грн. моральної шкоди та з Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" - 25 500 грн. матеріальної шкоди;

- ОСОБА_6 з засудженого 20 000 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_7 щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 14 650 грн. залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2011 року вирок суду змінено в частині призначення покарання – знижено покарання до 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. В частині вирішення цивільних позовів – вирок скасовано, справа направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 18 серпня 2007 року, близько 18 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ-2107" д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8, рухаючись по вул.Гоголя в м.Дніпропетровськ, порушив правила безпеки дорожнього руху, чим заподіяв смерть одному з потерпілих, іншому – тяжкі тілесні ушкодження за таких обставин.

Під’їжджаючи до нерегульованого перехрестя з вул.Чернишевського, перед яким встановлено знак 2.1 "Дати дорогу", ОСОБА_2, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, виявивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не надав дороги автомобілю "Опель-Омега" д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, який рухався по вул.Чернишевського в м.Дніпропетровськ, та, виїхавши на зазначене перехрестя, допустив зіткнення з вказаним автомобілем.

В результаті дорожньо-транспортної події пасажирам автомобіля "ВАЗ-2107" д/н НОМЕР_1 були спричинені:

- ОСОБА_10 – тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, що призвели до смерті;

- ОСОБА_4 – тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення, справу направити на нове розслідування через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповноту та однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Посилається на те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину не підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, судом не враховано, що очевидці пригоди ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтвердили показання ОСОБА_2 Крім того судом не дано оцінки порушенням кримінально-процесуального закону, допущеними під час досудового слідства.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Як вбачається з матеріалів справи, суд ретельно перевірив показання засудженого, який не визнавав своєї вини у вчиненні злочину, потерпілих ОСОБА_4, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_13 та інші докази, зокрема - висновки експертиз: автотехнічної, транспортно-трасологічної, комплексної комісійної автотехнічно-трасологічної; протоколи відтворення обстановки та обставин події, огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, надав їм правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про достовірність показань потерпілої ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_17, та спростував як недостовірні показання ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_20, ОСОБА_13

За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.2 ст. 286 КК України, є вірною.

Доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_1 щодо неповноти та однобічності досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, які призвели до засудження ОСОБА_2 за злочин, який він не вчиняв, є аналогічними апеляції захисника ОСОБА_21, доводи якої були предметом детальної перевірки суду апеляційної інстанції.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції врахував доводи апеляції прокурора та призначене покарання привів у відповідність до вимог кримінального і кримінально-процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон, не встановлено.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягнули скасування постановлених у справі судових рішень, немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2011року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2011 року відносно ОСОБА_2 – без зміни.