розглянула в судовому засіданні 26 січня 2012 року у м. Києві справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілої ОСОБА_1 на судові рішення щодо засудженого ОСОБА_3

Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2011 року засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

- за ст. 128 КК України на 1 рік обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 119 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 травня 2011 року вирок щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_3 засуджений за заподіяння необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_4, вбивство ОСОБА_5, вчинене з необережності та незаконне поводження з вогнепальною зброєю за таких обставин.

10 серпня 2010 року у період часу з 20 години до 23 години ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом вживали алкогольних напої. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на побутовому грунті раптово виникли неприязні відносини, які переросли у сварку та бійку, в ході якої ОСОБА_3 почав тікати від ОСОБА_4 до місця свого мешкання на АДРЕСА_1, закрив хвіртку та зачинився в будинку. Коли ОСОБА_4 прибіг до його будинку, почав голосно нецензурно висловлюватись, стукати ногами у хвіртку з вимогою щоб ОСОБА_3 вийшов, а потім став кидати каміння у вікна вищевказаного будинку та розбив шибку. Бажаючи запобігти протиправним діям ОСОБА_4, ОСОБА_3 дістав і зарядив мисливську рушницю "Стойжер-2000" 5 патронами 12 калібру та відкрив крайнє праве вікно зали, через яке вистрілив з рушниці у повітря.

Після того, як ОСОБА_4 знову підняв камінь і замахнувся, ОСОБА_3 прицільно вистрілив з рушниці в землю, під ноги ОСОБА_4, який кинув камінь та попав у вікно будинку, після чого ОСОБА_3 тричі вистрілив в землю в місце, де стояв ОСОБА_4 – на відстані приблизно у 5 метрах, внаслідок чого спричинив останньому, згідно з висновками СМЕ № 751 від 23.08.10 тілесні ушкодження середньої тяжкості. Після цього ОСОБА_4 втік від будинку ОСОБА_3

Крім того, ОСОБА_3, діючі із злочинною самовпевненістю, помилково вважаючи, що на вулиці нікого немає, вистрілив з вищевказаної рушниці, з метою залякування ОСОБА_4 та припинення його діяльності, в результаті чого, була смертельно травмована ОСОБА_5, яка знаходилась в зоні ведення вогню, біля будинку АДРЕСА_2

Під час огляду місця події, за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1,, проведеного 11 серпня 2010 року в період часу з 1 год. 30 хв. до 6 год. 30 хв. в приміщенні ванної кімнати літньої кухні, розташованої на території вказаного домоволодіння, працівниками міліції виявлено і вилучено пістолет "Зауер ВТМ-28" НОМЕР_1, калібру 6,35 мм, який належить ОСОБА_3 і який, згідно з висновком судово-балістичної експертизи № 568 від 17.09.10 р., є ручною короткодульною нарізною вогнепальною зброєю, яку засуджений незаконно носив та зберігав за місцем свого мешкання без відповідного дозволу.

У касаційних скаргах прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілої ОСОБА_1 порушується питання про скасування судових рішень щодо засудженого ОСОБА_3 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та порушеннями кримінально-процесуального закону, внаслідок чого дії засудженого необгрунтовано перекваліфіковані з ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 та п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України на ст.ст. 128, 119 ч. 1 КК України. Вважають безпідставним висновок суду про вчинення засудженим злочинів з необережності, оскільки, на їхню думку, він діяв умисно і це підтверджується доказами по справі, яким суд не надав належної оцінки. Крім того, прокурор вважає, що суд належно не мотивував свого рішення, яке грунтується на припущеннях. Вважає, що неправильна кваліфікація дій ОСОБА_3 потягла призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, потерпілої та її представника, які підтримали касаційні скарги та просили направити справу на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, обставини, що пом?якшують або обтяжують покарання. В цій частині вироку, зокрема, наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; мотиви зміни обвинувачення.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115; п. 5 ч. 2 ст. 115 та ч. 1 ст. 263 КК України.

Суд дійшов висновку про необхідність перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 та п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України відповідно на ст. 128 та ч. 1 ст. 119 КК України, оскільки вважав, що засуджений, вчиняючи злочини з необережності, діяв із злочинною самовпевненістю, тобто передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховував на їх запобігання.

Як встановлено судом, засуджений здійснив прицільні постріли в землю безпосередньо під ноги ОСОБА_4, який знаходився приблизно за 5 м від нього, внаслідок чого з необережності заподіяв йому середньої тяжкості тілесні ушкодження, а, крім того, передбачаючи настання смерті іншої особи внаслідок його дії, помилково вважаючи, що на вулиці нікого нема, з метою залякування ОСОБА_4, який вимагав від засудженого вийти на вулицю з метою розправи, з метою залякування ОСОБА_4, захищаючи себе і своє житло, здійснив вищезазначені постріли, в результаті чого ОСОБА_5, яка знаходилася в зоні ведення вогню, отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, які стали причиною її смерті.

При цьому, на переконання колегії суддів, судом зроблено суперечливий висновок, оскільки, як зазначено у вироку, одніми і тими ж діями засуджений здійснив прицільні постріли під ноги ОСОБА_4 і в той же час стріляв, вважаючи, що на вулиці нікого нема. Поза увагою суду залишилося те, що, згідно з даними протоколу огляду місця події, на листі дерева, під яким знаходився труп ОСОБА_5, виявлені пошкодження від дробу на висоті приблизно 170 см., на трупі вогнестрільні поранення виявлені також на верхній частині тіла.

З показань ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 убачається, що вони перебували у безпосередній близькості до будинку ОСОБА_3 та розмовляли між собою. ОСОБА_5 в цей час розмовляла по телефону. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які мешкають по сусідству з ОСОБА_3, також показали, що чули сварку на вулиці та голос дівчини, яка закликала хлопця на ім?я ОСОБА_4 заспокоїтися та йти звідти. Зазначені обставини викликають сумнів щодо того, що засуджений міг вважати, що на вулиці нікого нема, однак, суд не надав наведеним показанням оцінки, ніяк не спростував їх.

Наведені обставини свідчать про те, що висновок суду про необхідність перекваліфікації дій засудженого є суперечливим і належним чином не мотивованим. Такі порушення є істотними, оскільки перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Призначення засудженому покарання за злочини, які є менш тяжкими, призвело до призначення йому покарання, яке є несправедливим внаслідок м?якості.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи вирок в апеляційному порядку, не звернув уваги на порушення, допущені місцевим судом, та залишив вирок без зміни.

Таким чином, у зв’язку з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого, на підставі ч. 1 ст. 398 КПК України, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно повно і всебічно дослідити докази та встановити обставини, за яких ОСОБА_3 було вчинено злочини, правильно кваліфікувати його дії та постановити законне і обґрунтоване рішення, призначивши покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням всіх обставин справи.