Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Сингаївської А.О.,

розглянула у судовому засіданні 26 січня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Миколаївської області на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 2червня 2011 року.

Вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 2 червня 2011 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше судиму 25січня 2011 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу на суму 850 грн.,

визнано винною та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладанням на неї обовязків, передбачених п. п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України.

На підставі ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., призначене вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 січня 2011 року, постановлено виконувати самостійно.

Також, вироком суду вирішені питання щодо цивільного позову по справі.

За обставин встановлених судом і детально викладених у вироку, ОСОБА_1 7 грудня 2010 року, приблизно об 11 годині, знаходячись в приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу викрала гроші в сумі 784 грн., які належали ОСОБА_2, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду.

Вирок щодо ОСОБА_1 в апеляційному порядку не переглядався.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про зміну оскаржуваного вироку суду у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону (2341-14) . Зазначає, що суд, виходячи з часу скоєння злочину, повинен був призначити покарання не за сукупністю вироків, а за сукупністю злочинів, що передбачено ч. 4 ст. 70 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту вироку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України. Правильність цього висновку і кваліфікація дій засудженої у касаційному порядку не оскаржуються.

Разом з тим, перевіривши матеріали кримінальної справи щодо ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування кримінального закону є обґрунтованими.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, ОСОБА_1 вчинила злочин 7грудня 2010 року, тобто до постановлення щодо неї попереднього вироку Очакіського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 січня 2011 року. Тому, при постановленні нового вироку, судом допущено неправильне застосування закону та призначено покарання без застосування вимог ч.4ст. 70 КК України.

Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій третій цієї статті, призначається покарання якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, то у цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Проте, місцевий суд не дотримався вказаних положень закону, та не призначив ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів.

З урахуванням викладеного, зазначений вирок суду не може бути визнаний законним і обґрунтованим та підлягає зміні в частині призначення покарання.

Керуючись ст. ст. 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 2червня 2011 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання змінити.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_1 призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим 1 рік позбавлення волі.

На підставі 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.