розглянула у судовому засіданні 19 січня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Заводського районного суду міста Запоріжжя від 4 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 4 липня 2011 року.

Вироком Заводського районного суду міста Запоріжжя від 4 травня 2011 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.

Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та цивільного позову по справі

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 9 вересня 2010 року, приблизно о 21 годині 05 хвилин, під час зустрічі з ОСОБА_3 біля будинку АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно з метою вбивства раптово наніс кухонним ножем один удар ОСОБА_3 в область грудної клітки зліва, заподіявши тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинили його смерть на місці злочину.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 4 липня 2011 року вирок щодо засудженого ОСОБА_2 залишений без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень у звязку з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, невірним застосуванням кримінального закону, а також невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про перебування засудженого в стані алкогольного спяніння в момент скоєння злочину, даний висновок не підтверджується матеріалами справи. Крім того, суд призначаючи покарання, належним чином не врахував особу засудженого та обставини скоєного ним злочину.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Сингаївської А.О., яка просила в задоволенні касаційної скарги захиснику відмовити, а вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися ст. ст. 370- 372 КПК України. Згідно змісту зазначених норм закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону (1001-05) , неправильне застосування кримінально закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, захисник, оскаржуючи судові рішення, окрім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового та судового слідства, визначення яких дано у ст.ст. 368, 369 КПК України, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена .

Разом з тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину за фактичних обставин, встановлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку.

Доводи захисника про те, що засуджений ОСОБА_2 не перебував у стані алкогольного спяніння під час скоєного ним злочину, перевірялися під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій і обґрунтовано визнані безпідставними з наведенням відповідних мотивів такого рішення у вироку суду першої інстанції та ухвалі апеляційної інстанції.

При цьому, порушень процесуального порядку збирання доказів, їх дослідження, обєктивність оцінки та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, з чим погоджується і касаційна інстанція.

За встановлених фактичних обставин дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115КК України кваліфіковано правильно.

Що стосується доводів касаційної скарги захисника про невідповідність призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості скоєного ним злочину та особі засудженого, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_2 за вчинення тяжкого злочину, з урахуванням даних про його особу та наслідків вчиненого злочину, прийшов до правильного висновку про те, що таке покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Як вбачається з вироку суду, судом при призначенні покарання засудженому враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, за місцем мешкання та роботи характеризується посередньо. Також, судом враховано як помякшуючу обставину добровільне відшкодування засудженим матеріальної шкоди потерпілому. Як обтяжуючу обставину суд врахував вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Апеляційний суд, при перегляді справи за касаційною скаргою захисника, зробив правильний висновок про те, що судом першої інстанції було взято до уваги всі обставини що впливають на призначення покарання.

Підстав вважати призначене покарання несправедливим внаслідок суворості, у колегії суддів немає, а тому касаційна захисника задоволенню не підлягає.

При перевірці кримінальної справи колегією суддів не вбачається істотних порушень кримінально-процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду міста Запоріжжя від 4 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 4 липня 2011 року щодо ОСОБА_2 без зміни.