розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 лютого 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 5 серпня 2011 року.

Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від

12 листопада 2010 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, таку, що немає судимості

відповідно до ст. 55 КК України (1960 року),

засуджено за: ст. 166 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки; ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, й на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона

12 липня 2009 року близько 19 години за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, в стані алкогольного сп’яніння, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з малозначного приводу вступила в конфлікт зі своєю матір’ю ОСОБА_3, під час якого виражалась нецензурною лайкою, за допомогою кухонної сокири погрожувала ОСОБА_3 позбавити її життя, після чого з особливою зухвалістю побила її. На зауваження своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 ОСОБА_1 не реагувала; хуліганські дії були припинені її співмешканцем ОСОБА_5

Близько 22 години ОСОБА_1 продовжила свої хуліганські дії та знову з особливою зухвалістю побила ОСОБА_3, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження. У ході конфлікту ОСОБА_4 намагалась припинити злочинні дії ОСОБА_1, яка у відповідь стала бити свою малолітню доньку та заподіяла їй легкі тілесні ушкодження. На прохання ОСОБА_3 хуліганські дії ОСОБА_1 були припинені сусідами ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Крім того, ОСОБА_1, будучи матір’ю неповнолітньої ОСОБА_4, 1996 року народження, злісно ухилялась від виконання своїх обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 5 серпня 2011 року вирок в частині засудження ОСОБА_1 за ст. 166 КК України скасовано, а справу в цій частині закрито за відсутністю в діянні складу злочину. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційних скаргах, які є аналогічними за змістом, засуджена ОСОБА_1 та її захисник ОСОБА_2, посилаючись на порушення апеляційним судом вимог п. 9 ст. 377 КПК України, поставили питання про зміну ухвали. Свою позицію обґрунтовують тим, що внаслідок закриття справи за одним із злочинів, що входив у сукупність, суд не зазначив покарання, яке підлягаю відбуттю.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість вимог засудженої та захисника щодо виключення ст. 70 КК України та призначення покарання, обраного судом першої інстанції за ч. 4 ст. 296 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів уважає, що вони підлягають задоволенню з огляду на таке.

Висновок суд про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні хуліганських дій, їх кримінально-правову оцінку за ч. 4 ст. 296 КК України засуджена та її захисник в касаційних скаргах не оспорюють.

Як убачається з ухвали, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність в діянні ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 166 КК України, та закрив справу на цій підставі, про що й вказав в резолютивній частині свого рішення.

Однак не врахував, що районним судом при визначенні покарань за сукупністю злочинів, передбачених ст. 166 КК України та ч. 4 ст. 296 КК України, був застосований принцип часткового складання призначених покарань. Виключивши із цієї сукупності один із злочинів, апеляційний суд, мав чітко і ясно викласти своє рішення щодо міри покарання, щоб не виникло сумнівів при виконанні вироку.

Оскільки під час розгляду справи в апеляційному порядку відповідні зміни у вирок внесені не були, колегія суддів вважає за необхідне разом з ухвалою апеляційного суду, в порядку ст. 395 КПК України, змінити й вирок суду першої інстанції.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та її захисника

ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від

12 листопада 2010 року, в порядку ст. 395 КПК України, та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 5 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити рішення про застосування ст. 70 КК України та вважати ОСОБА_1 засудженою за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.