Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE"

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014

у справі № 822/3823/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE"

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області

про визнання протиправним та скасування наказу,-

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області № 2684 від 28.08.2014.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 скасовано постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "INTER CARS UKRAINE" зареєстроване як юридична особа 17.04.2000, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідачем 28.08.2013 вручено позивачу запит № 17025/10/22-25-22-07 від 22.08.2013 про надання пояснень та їх документального підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку з відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів по господарських відносинах з ПП "Славія-Авто" за період червень-грудень 2011 року.

Листом № 285 від 05.09.2013 позивачем надано податковому органу відповідь на вищезазначений запит № 17025/10/22-25-22-07 від 22.08.2013.

В подальшому, 28.08.2014 ДПІ у м. Хмельницькому, на підставі пп. 78.1.1 п.78 ст. 78 Податкового кодексу України, прийнято наказ № 2684 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "INTER CARS UKRAINE" з питань документального підтвердження господарських відносин з ПП "Славія-Авто" за період червень-грудень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку в зв'язку з наданням документальних підтверджень здійснення операцій з контрагентом (ПП "Славія-Авто") не в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що проведення документальної позапланової перевірки за період, що вже перевірявся (повторна перевірка), можливе лише у порядку, визначеному пп.78.1.12 п.78.1 ст. 78 ПК України, згідно з яким, підставою для проведення перевірки за вже перевірений період є здійснення контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня перевірки документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, що в даному випадку відповідачем дотримано не було.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податку в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 зазначеної статті встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державно-' податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

У відповідності із п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Слід зазначити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Таким чином, з урахуванням того, позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки, не використавши своє право недопуску посадових осіб до проведення перевірки, вірними є висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними дій податкового органу по проведенню спірної перевірки.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE"- відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.