розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Атласджет Україна" до Міністерства інфраструктури України, Державної авіаційної служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне акціонерне товариство "Міжнародні авіалінії України", про визнання протиправним та скасування рішення, що переглядається за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Атласджет Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року,

У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Атласджет Україна" (далі - позивач) звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Міністерства інфраструктури України (далі - відповідач), Державної авіаційної служби України (далі - ДАС України), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати пункт 13 протоколу від 20 вересня 2013 року № 6 засідання комісії з формування та реалізації державної політики щодо експлуатації повітряних ліній, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 21 жовтня 2013 року № 822;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України від 21 жовтня 2013 року № 822 в частині затвердження пункту 13 протоколу № 6 засідання комісії з формування та реалізації державної політики щодо експлуатації повітряних ліній від 20 вересня 2013 року;

- визнати протиправним та скасувати право на експлуатацію повітряної лінії № 594 Київ - Стамбул (Республіка Туреччина) - Київ, виданого 20 вересня 2013 року Державною авіаційною службою України приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України";

- визнати протиправним та скасувати право на експлуатацію повітряної лінії № 597 Одеса - Тель-Авів (Держава Ізраїль) - Одеса, виданого 20 вересня 2013 року Державною авіаційною службою України приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України";

- визнати протиправним та скасувати інші права на експлуатацію повітряних ліній, виданих Державною авіаційною службою України Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на підставі пункту 13 протоколу від 20 вересня 2013 року № 6 засідання комісії з формування та реалізації державної політики щодо експлуатації повітряних ліній, а саме права на експлуатацію повітряних ліній:

- Київ - Варшава № 601, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Тбілісі № 586, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Мюнхен № 583, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Єреван № 605, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Гельсінкі № 579, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Париж № 569, 20 вересня 2013 року;

- Сімферополь - Франкфурт № 576, 20 вересня 2013 року;

- Донецьк - Тель-Авів № 596, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Амстердам № 571, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Тель-Авів № 590, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Барселона № 575, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Прага № 607, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Сочі № 604, 20 вересня 2013 року;

- Одеса - Стамбул № 595, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Берлін № 568, 20 вересня 2013 року;

- Одеса - Відень № 577, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Цюрих № 580, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Лісабон № 582, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Єкатеринбург № 591, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Рим № 573, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Москва № 93, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Новосибірськ № 592, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Алмати № 587, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Мадрид № 578, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Женева № 584, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Санкт-Петербург № 611, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Відень № 572, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Франкфурт № 567, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Пекін № 610, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Вільнюс № 589, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Відень - Льєж № 468, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Дубай № 585, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Афіни № 600, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Брюссель № 574, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Калінінград № 602, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Лондон № 570, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Ростов-на-Дону № 603, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Астана № 588, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Баку № 606, 20 вересня 2013 року;

- Дніпропетровськ - Тель-Авів № 598, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Ларнака № 599, 20 вересня 2013 року;

- Київ - Мілан № 581, 20 вересня 2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 вересня 2014 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (далі - третя особа).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням комісії з формування та реалізації державної політики щодо експлуатації повітряних ліній, оформленого протоколом від 20 вересня 2013 року № 6 (далі - протокол № 6), визначено, що відповідно до пункту 13 вказаного протоколу з метою затвердження розкладу регулярних рейсів на період зимової навігації 2013-2014 років, авіакомпаніям, які фактично виконували міжнародні регулярні рейси у літньому періоді навігації 2013 року та не надали заяв щодо переоформлення прав на експлуатацію повітряних ліній відповідно до листа Міністерства інфраструктури України від 26 липня 2013 року № 8392/09/10-13, комісія прийняла рішення оформити права на експлуатацію повітряних ліній на виконання регулярних міжнародних повітряних перевезень з/до України за маршрутами, внесеними до додатку до ліцензії на провадження діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом. Строк дії права складає 10 років, якщо відповідний міжнародний договір України та домовленості між авіаційними органами влади передбачають надання права на експлуатацію міжнародної повітряної лінії трьом і менше авіаперевізникам, в інших випадках строк є необмеженим (пункт 13 протоколу № 6).

За вказане рішення проголосувало 11 членів комісії, проти - 0, утрималось - 0.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, протокол № 6 засідання комісії з формування та реалізації державної політики щодо експлуатації повітряних ліній підписаний заступниками голови та членами комісії, завірений печаткою та затверджений наказом Мінінфраструктури України від 21 жовтня 2013 року № 822.

23 жовтня 2013 року третій особі видані права на експлуатацію повітряної лінії від 20 вересня 2013 року № 594, № 597, № 601, № 586, № 583, № 605, № 579, № 569, № 576, № 596, № 571, № 590, № 575, № 607, № 604, № 595, № 568, № 577, № 580, № 582, № 591, № 573, № 593, № 592, № 587, № 578, № 584, № 611, № 572, № 567, № 610, № 589, № 468, № 585, № 600, № 574, № 602, № 570, № 603, № 588, № 606, № 598, № 599, № 581.

На підставі встановлених вище обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що оскаржуваний позивачем пункт 13 протоколу №6 прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства, а підстави для скасування права третьої особи на експлуатацію вищенаведених повітряних ліній відсутні з огляду на те, що на момент прийняття оскаржуваних рішень Третя особа вже мала відповідні права.

З такими висновками судів попередніх інстанцій Вищий адміністративний суд України погоджується з огляду на наступне.

Правові основи діяльності в галузі авіації встановлює Повітряний кодекс України (3393-17) .

Відповідно до п. 8 частини першої статті 1 Повітряного кодексу України, авіаційний перевізник (авіаперевізник) - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезення пасажирів, вантажу, пошти повітряним транспортом.

Згідно із статтею 3 Повітряного кодексу України дія цього Кодексу поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі авіації та використання повітряного простору України, а саме: 1) в Україні - на юридичних та фізичних осіб в частині, що їх стосується, крім суб'єктів державної авіації, на яких поширюється дія статей 4, 7-9, 23-33, 38, 45, 46, частини першої статті 57, частини другої статті 63, 65, 69, статей 110-116 і частини другої статті 119; 2) за межами України - на авіаційний персонал під час виконання ним службових обов'язків та цивільні повітряні судна України, їх експлуатацію і технічне обслуговування.

У разі, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж передбачені Повітряним кодексом України (3393-17) та іншими актами законодавства України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до статті 94 Повітряного кодексу України, авіаперевізник зобов'язаний надавати послуги з повітряних перевезень в обсягах і на умовах, передбачених сертифікатом експлуатанта, ліцензією та наданими йому правами на експлуатацію повітряних ліній.

Для виконання польотів з перевезення пасажирів, багажу та/або вантажу, пошти за плату та/або за наймом авіаперевізник повинен мати відповідне право на експлуатацію певної повітряної лінії.

Право на експлуатацію повітряної лінії надається уповноваженим органом з питань цивільної авіації за письмовою заявою авіаперевізника щодо певних повітряних ліній на виконання: 1) регулярних повітряних перевезень у межах України; 2) регулярних міжнародних повітряних перевезень з/до України; 3) чартерних міжнародних повітряних перевезень з/до України або в межах України, що становлять систематичну серію, не менше одного рейсу на тиждень або не менше трьох рейсів на місяць; 4) авіаційних перевезень в інших державах.

Порядок надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній та порядок затвердження розкладу руху авіаперевізників встановлюються авіаційними правилами України.

Під час надання права на експлуатацію певної повітряної лінії та призначення авіаперевізника враховуються суспільна важливість перевезень та потреби розвитку транспортної системи України.

Обов'язковий для виконання механізм надання, анулювання, внесення змін, відмови у наданні та обмеження обсягу прав на експлуатацію повітряних ліній українським та іноземним авіаперевізникам незалежно від форм власності, використовується для регулювання доступу авіаперевізників на ринок повітряних перевезень встановлений затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 23 квітня 2013 року № 245 (z0765-13) Порядком надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній (далі - Порядок).

Згідно із п. 2.1 Порядку, обов'язковою умовою надання та використання авіаперевізником права на експлуатацію повітряної лінії є наявність у авіаперевізника ліцензії на провадження діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом (далі - ліцензія) та сертифіката експлуатанта, для іноземного авіаперевізника - відповідної ліцензії та сертифіката або аналогічного документа, виданого авіаційним органом влади іншої держави чи компетентною організацією, якщо це передбачено міжнародним договором України та відповідними міжнародно-правовими актами, а також відсутність у авіаперевізника простроченої заборгованості з оплати послуг з аеронавігаційного обслуговування перед українськими провайдерами аеронавігаційного обслуговування та/або послуг з аеропортового обслуговування перед аеропортами державної форми власності.

Відповідно до Приписів п. 2.3 Порядку, для розгляду питань щодо надання, анулювання, внесення змін, відмови у наданні та обмеження обсягу прав на експлуатацію повітряних ліній утворюється комісія з формування та реалізації державної політики щодо експлуатації повітряних ліній (далі - комісія), до складу якої входять представники Міністерства інфраструктури України та Державної авіаційної служби України. Склад комісії затверджується наказом Міністерства інфраструктури України. З числа членів комісії призначаються голова комісії, заступник голови комісії та секретар комісії. Засідання комісії проводяться за ініціативою голови комісії, який повідомляє про час і місце його проведення. Засідання комісії є правочинним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин її членів.

Засідання комісії можуть проводитись за участю представників авіаперевізників, а також інших заінтересованих сторін.

Рішення комісії приймаються відкритим голосуванням членів комісії та оформлюються протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами комісії та затверджується наказом Міністерства інфраструктури України (далі - рішення комісії). Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів комісії.

При цьому у відповідності до п. 2.4 Порядку основними завданнями комісії є: розгляд заяв авіаперевізників щодо надання, анулювання та внесення змін до документа про право на експлуатацію повітряної лінії; прийняття рішень щодо надання, анулювання, внесення змін, відмови у наданні та обмеження обсягу прав на експлуатацію повітряних ліній відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України та домовленостей між авіаційними органами влади, уповноваженими на укладення цих домовленостей у встановленому законодавством порядку.

Комісія з формування та реалізації державної політики щодо експлуатації повітряних ліній є органом, який наділений виключною компетенцією приймати рішення про надання, анулювання, внесення змін, відмову у наданні та обмеження обсягу прав на експлуатацію повітряних ліній. При цьому, затверджується оформлене протоколом рішення комісії наказом Міністерства інфраструктури України.

Як було встановлено судами, у пункті 13 Протоколу № 6 міститься рішення, в якому зазначено, що відповідно до пункту 13 вказаного Протоколу з метою затвердження розкладу регулярних рейсів на період зимової навігації 2013-2014 років, авіакомпаніям, які фактично виконували міжнародні регулярні рейси у літньому періоді навігації 2013 року та не надали заяв щодо переоформлення прав на експлуатацію повітряних ліній відповідно до листа Міністерства інфраструктури України від 26 липня 2013 року № 8392/09/10-13, комісія прийняла рішення оформити права на експлуатацію повітряних ліній на виконання регулярних міжнародних повітряних перевезень з/до України за маршрутами, внесеними до додатку до ліцензії на провадження діяльності з перевезення пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом. Строк дії права складає 10 років, якщо відповідний міжнародний договір України та домовленості між авіаційними органами влади передбачають надання права на експлуатацію міжнародної повітряної лінії трьом і менше авіаперевізникам, в інших випадках строк є необмеженим.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 червня 2012 року Державною авіаційною службою України було видано третій особі ліцензію серії АГ № 505921 з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажу повітряним транспортом, у додатку № 1 до якої визначений перелік міжнародних повітряних ліній (маршрутів), на яких отримане призначення/по яких надане право виконувати регулярні польоти. Тобто, на момент прийняття комісією рішення (20 вересня 2013 року) третя особа відповідала вимогам пункту 13 Протоколу № 6, положення якого передбачали можливість переоформлення права на експлуатацію повітряних ліній.

Відповідно до п. 3.1 Порядку, право на експлуатацію повітряної лінії на виконання регулярних міжнародних повітряних перевезень з/до України видається на кожну повітряну лінію окремо згідно з міжнародними договорами України та домовленостями між авіаційними органами влади, уповноваженими на укладення цих домовленостей у встановленому законодавством порядку. Якщо міжнародний договір України та домовленості між авіаційними органами влади, уповноваженими на укладення цих домовленостей у встановленому законодавством порядку, передбачають надання права на експлуатацію міжнародної повітряної лінії трьом і менше авіаперевізникам, рішенням комісії визначається строк дії права на експлуатацію такої повітряної лінії з урахуванням критеріїв, наведених у пункті 2.8 розділу ІІ цього Порядку.

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відповідність пункту 13 Протоколу № 6 та наказу Мінінфраструктури від 21 жовтня 2013 року № 822 вимогам чинного законодавства, та, відповідно, відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини сьомої статті 94 ПК України, під час надання права на експлуатацію певної повітряної лінії та призначення авіаперевізника враховуються суспільна важливість перевезень та потреби розвитку транспортної системи України.

Реалізація комісією своїх виключних повноважень з метою приведення у відповідність до чинного законодавства дозволів на експлуатацію повітряних ліній відповідала вимогам та цілям повітряного законодавства, зокрема, в частині суспільної важливості перевезень та потреби розвитку транспортної системи України.

Порядком визначається обов'язковий для виконання механізм надання, анулювання, внесення змін, відмови у наданні та обмеження обсягу прав на експлуатацію повітряних ліній українським та іноземним авіаперевізникам незалежно від форм власності, використовується для регулювання доступу авіаперевізників на ринок повітряних перевезень.

Відповідно до п. 2.6 Порядку заява на отримання права на експлуатацію повітряної лінії (далі - заява) подається до Міністерства інфраструктури України за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Зі змісту розділів IV та V Порядку вбачається, що подання заяви передбачене також у випадках звернення авіаперевізника про: анулювання права на експлуатацію повітряної лінії; внесення змін до документа про право на експлуатацію повітряної лінії (за умови зміни: найменування авіаперевізника; місцезнаходження юридичної особи; відомостей, зазначених у документі про право на експлуатацію повітряної лінії).

Водночас, зазначеним Порядком не передбачено подання заяви авіаперевізника про отримання права на експлуатацію повітряної лінії за умови, якщо останній вже її використовує.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, третя особа використовує повітряні лінії, визначені додатком № 1 до ліцензії серії АГ №505921, ще з 27 червня 2012 року, у зв'язку з чим підстави для подання заяви на отримання права на експлуатацію повітряної лінії відсутні.

Щодо посилання позивача на те, що права на експлуатацію повітряних ліній були видані третій особі до прийняття наказу Мінінфраструктури від 21 жовтня 2013 року № 822, яким було затверджено Протокол № 6, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до п. 2.11 Порядку у разі прийняття комісією рішення про надання права на експлуатацію повітряної лінії Державна авіаційна служба України протягом 5 робочих днів з дня прийняття відповідного наказу Міністерства інфраструктури України оформлює документ про право на експлуатацію повітряної лінії та надсилає авіаперевізнику рекомендованим листом відповідне письмове повідомлення.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, права на експлуатацію повітряної лінії від 20 вересня 2013 року №№ 594, № 597, № 601, № 586, № 583, № 605, № 579, № 569, № 576, № 96, № 571, № 590, № 575, № 607, № 604, № 595, № 568, № 577, № 580, № 582, № 591, № 573, № 593, № 592, № 587, № 578, № 584, № 611, № 572, № 567, № 610, № 589, № 468, № 585, № 600, № 574, № 602, № 570, № 603, № 588, № 606, № 598, № 99, № 581 видані Державною авіаційною службою України третій особі 23 жовтня 2013 року.

Враховуючи, що наказ Мінінфраструктури України, яким затверджено Протокол № 6, прийнято 21 жовтня 2013 року, видача Державною авіаційною службою України правил третій особі була здійснена у строки, встановлені приписами п. 2.11 Порядку.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Атласджет Україна" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.