Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівці та Шепетівському районі Хмельницької області на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 4 листопада 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року у справі № 688/1882/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівці та Шепетівському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії, -

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівці та Шепетівському районі Хмельницької області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо обмеження під час перерахунку пенсії, а також зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії на підставі довідки Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 17.02.2014 р. № 7 відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", в редакції станом на 21.04.2010 р., виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, та здійснити відповідні виплати з 17.02.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсія позивачу повинна бути перерахована, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 4 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року, позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні пенсії на підставі довідки Шепетівської районної державної адміністрації № 7 від 17.02.2014.

Зобов'язаний відповідач здійснити нарахування пенсії на підставі довідки Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 17.02.2014 р. № 7 відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" в розрахунку 90% від суми заробітної плати та здійснити відповідні виплати з 17.02.2014 р.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівці та Шепетівському районі Хмельницької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 21.04.2010 р. знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Шепетівці та Шепетівському районі і отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) в розмірі 90 відсотків суми його посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом "Про державну службу" (3723-12) . В лютому 2014 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця, з урахуванням довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) , форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1 (z0210-11) . Однак, відповідач відмовив в перерахунку пенсії позивачу згідно поданої ним заяви на тій підставі, що такі види виплат, як матеріальна допомога та індексація, не входять до складових заробітної плати.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що пенсія позивачу повинна бути перерахована, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

З 1 жовтня 2011 року вступив у силу Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-VI (3668-17) , яким внесені зміни до Закону № 3723-XII (3723-12) зокрема до статті 37, відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII (1166-18) , внесені зміни до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і відповідно до цих змін пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, положення частини третьої ст. 37 Закону № 3723-XII щодо призначення державним службовцям пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків посадового окладу, втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ (3668-17) , а з моменту вступу в законну силу Закону № 1166-VII (1166-18) втратили чинність положення ст. 37 Закону № 3723-XII, щодо призначення пенсії державним службовцям в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії державним службовцям регулює ст. 37-1 Закону № 3723-XII, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Законами № 3668-VІ (3668-17) та № 1166-VII (1166-18) не зазнали змін.

Згідно ст. 37-1 Закону № 3723-XII у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким, чином, з 1 жовтня 2011 року у позивача виникло право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону № 3723-XII, з застосовуванням норми, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто ст. 37 Закону № 3723-XII в редакції до внесення змін Законом N 3668-VI (3668-17) та Законом № 1166-VII (1166-18) .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР (далі Закон № 108/95-ВР (108/95-ВР) ) заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначена структура заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII (1788-12) ) врегульовані види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV (1058-15) ) визначено, що виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Судами встановлено, що згідно наданої позивачем довідки на всі виплати включені в довідку тому числі: на матеріальну допомогу та індексацію заробітної плати нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 р. у справі № 21-3а14.

Отже, суди вірно зазначили про наявність у відповідача обов'язку включити в перерахунок пенсії позивача заробітну плату, з урахуванням всіх видів оплати праці які позивач отримував перед виходом на пенсію і на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Шепетівці та Шепетівському районі Хмельницької області відхилити.

Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 4 листопада 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.