Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Борисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА -Україна" постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 у справі № 2а-14660/12/2670 за позовом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА -Україна" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

Підприємство з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0007551503/1523 від 03.10.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду від 30.01.2013 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2013 скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності позивача, поданих за 2012 рік, по питанню правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, за результатами якої складено акт № 3587/15-227/25288083 від 14.09.2012;

- актом перевірки встановлено порушення позивачем ст. 21 Закону України "Про оренду землі", зі змінами, внесеними Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в результаті чого позивачем занижено суму орендної плати за землю за січень - липень 2012 року на 94 092,62 грн.;

- на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007551503/1523 від 03.10.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок за землю" на 141 138,96 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що договір оренди земельної ділянки № 20012 від 10.12.2007, що був укладений між позивачем та Кременчуцькою міською радою, втратив чинність 10.12.2010 та не поновлювався, а інших договорів оренди позивачем укладено не було, а тому орендна плата за земельну ділянку в 2012 році не підлягала нарахуванню та сплаті позивачем.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для донарахування позивачу суми обов'язкового платежу по податку на землю.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем та Міською радою м. Кременчука укладено договір оренди земельної ділянки від 10.12.2007, за умовами якого Міська рада м. Кременчука надає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 5 582 кв.м для будівництва торговельного центру в м. Кременчук.

Згідно пунктів 4, 8, 9, 11 названого договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки в 2007 році складає 245 496,36 грн. (43,98 грн. за 1 м. кв.), договір укладено на три роки. Орендна плата Підприємством з 100 % іноземними інвестиціями "Білла-Україна" вноситься згідно умов Договору та Розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена у грошовій формі в розмірі 1 % від грошової оцінки землі щорічно. Щомісячна орендна плата у 2007 році складає 204,58 грн.

Згідно поданої позивачем податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 7 місяців 2012 року, така склала 17 178,77 грн., тобто, 1% від нормативної грошової оцінки в 2012 році.

У відповідності до пп.14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пп.14.1.136 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата);

Відповідно до п.269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

За змістом п.288.1, п.288.2, п.288.3 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Таким чином, диспозиція вказаної норми чітко розрізняє розмір орендної плати, яка визначається договором, та річну суму платежу, яка не може бути меншою від затвердженого законодавцем розміру.

Тобто, з набранням чинності Податковим кодексом України (2755-17) законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі. А тому, незалежно від установленого договором розміру орендної плати сума річного платежу не може бути меншою від розміру, встановленого чинним законодавством, що регулює дані правовідносини.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до акту готовності об'єкта до експлуатації торговельного центру на розі вулиць Пролетарської та Воровського в м.Кременчук від 18.06.2009 будівельні роботи з будівництва торговельного центру в м.Кременчук були закінчені в червні 2009 року.

Згідно Таблиці 1.1 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262 (z0388-06) , до категорії земель, зайнятих поточним будівництвом застосовується функціональний коефіцієнт використання земельної ділянки " 0,5", а до категорії земель комерційного використання - " 2,5".

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що внаслідок зміни цільового призначення землі визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки має обчислюватися з врахуванням коефіцієнту на функціональне використання земельної ділянки "землі комерційного використання" в розмірі " 2,5".

Згідно ч.3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не заперечується той факт, що з 2011 року він продовжує користуватись земельною ділянкою на розі вул. Воровського та Пролетарської, що була предметом договору оренди земельної ділянки від 10.12.2007, що підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації від 18.06.2009, технічним паспортом, свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 16.10.2009.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірного донарахування позивачу суми грошового зобов'язання по податку на землю, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

1. Касаційну скаргу Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА -Україна" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .