розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ворошилівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року у справі

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дворець 2009"

до управління Пенсійного фонду України в Ворошилівському районі м. Донецька (надалі також - Управління)

про скасування вимоги про сплату боргу та рішень,

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дворец - 2009" звернулось з позовом про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 20.12.2011 р. № 1526/02-62/1-36694267, № 1527/02-62/1-36694267, № 1528/02-62/1-36694267 та № 1529/02-62/1-36694267, і вимоги про сплату суми боргу № Ю-03-22/1/131 від 16.12.2011 р.

Позов мотивовано тим, що перевірка відповідачем була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, підставою для проведення перевірки є звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, а згідно положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) , позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) у разі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, здійснюються тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Крім того, позов обґрунтовано тим, що розрахункові дані, які викладені в акті, не відповідають дійсності та в додатках до акту перевірки відсутній підпис головного спеціаліста пенсійного органу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано рішення Пенсійного фонду № 1526/02-62/1-36694267 від 20.12.2011р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 4314 грн. 45 коп., № 1527/02-62/1-36694267 від 20.12.2011 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 3398 грн. 89 коп., №1528/02-62/1-36694267 від 20.12.2011 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 4298 грн. 53 коп. та № 1529/02-62/1-36694267 від 20.12.2011р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 13664 грн. 39 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що у Пенсійного фонду були підстави та повноваження для проведення позапланової перевірки позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний орган. Водночас станом на 20 грудня 2011 року не діяли норми, на підставі яких Пенсійним фондом були прийняті рішення, що виключає їх застосування та є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Управління просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

На касаційну скаргу надійшло заперечення ОСББ "Дворець 2009", у якому останнє рішення суду першої та апеляційної інстанції вважає такими, що ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Здійснюючи перегляд судових рішень в межах доводів касаційної скарги, судова колегія вбачає підстави для її часткового задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням прийнято рішення: № 1526/02-62/1-36694267 від 20 грудня 2011р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 4 314 грн. 45 коп. на підставі п.5 ч.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV (далі - Закон 1058-ІV); № 1527/02-62/1-36694267 від 20 грудня 2011 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 3 398 грн. 89 коп. на підставі п.7 ч.9 ст. 106 Закону 1058-ІV; № 1528/02-62/1-36694267 від 20 грудня 2011 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 42 980 грн. 53 коп. на підставі п.3 ч.9 ст. 106 Закону 1058-ІV; № 1529/02-62/1-36694267 від 20 грудня 2011 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 13 664 грн. 39 коп. на підставі п.4 ч.9 ст. 106 Закону 1058-ІV; а також та вимогу про сплату боргу № Ю-03-22/1/131 від 16 грудня 2011 р. на суму 15129 грн.19 коп.

Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування рішення Управління № 1526/02-62/1-36694267 від 20.12.2011 р. про застосування фінансових санкцій на підставі п.5 ч.9 ст. 106 Закон 1058-ІV суди вказали, що правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання Закону № 1058-ІV (1058-15) та абз.5, 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) (далі - Закон № 2464-VI (2464-17) ). Ураховуючи наведене, нарахування після 1 січня 2011 року управлінням ПФУ на підставі п. 5 ч.9 ст. 106 Закону № 1058-ІV позивачу штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, є неправомірним.

Наведене відповідає правовим позиціям, висловленим Верховним Судом України по справах № 21-458а13,№ 21-170а13, які відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

В той же час скасування судами інших рішень Управління № 1527/02-62/1-36694267 від 20.12.2011 р., № 1528/02-62/1-36694267 від 20.12.2011 р., № 1529/02-62/1-36694267 від 20.12.2011 р. про застосування фінансових санкцій судова колегія вважає помилковим.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (2464-17) , в зв'язку з чим норми п. 3, 4, 7 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 втратили чинність.

У той же час відповідно до абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI (2464-17) стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій

Крім цього, абз. 6 цього ж пункту передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином оскільки заборгованість зі сплати страхових внесків виникла до 1 січня 2011 року, відповідач має право здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати.

Відповідна правова позиція щодо застосування абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI (2464-17) була висловлена і Верховним Судом України у постановах від 07 жовтня 2014 року у справі № 21-269а14.

За викладеного рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню в частині задоволення позову про скасування рішень Управління Пенсійного фонду № 1527/02-62/1-36694267 від 20.12.2011 р., № 1528/02-62/1-36694267 від 20.12.2011 р., № 1529/02-62/1-36694267 від 20.12.2011 р. з прийняттям нового у цій частині про відмову у позові. В іншій частині підстав для скасування судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 232 КАС України,колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ворошилівському районі м. Донецька задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року скасувати в частині задоволення позову про скасування рішень управління Пенсійного фонду України в Ворошилівському районі № 1527/02-62/1-36694267 від 20.12.2011 р., № 1528/02-62/1-36694267 від 20.12.2011 р., № 1529/02-62/1-36694267 від 20.12.2011 р.. У цій частині у позові відмовити.

В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.