Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Григор'євої І.В.,

суддів: Єленіної Ж.М.,Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.,

захисника ОСОБА_1,

засудженої ОСОБА_2,

представника

цивільного позивача ОСОБА_3,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 листопада 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, не судиму,

засуджено за ч. 3 ст. 229 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з використанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк два роки, з конфіскацією та знищенням відповідної продукції, знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю один рік та покладено обов'язки, передбачені пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути на користь ЗАТ «Крафт Фудз Україна» 279 106, 43 грн завданої шкоди.

Постановлено стягнути судові витрати на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області за проведені експертні дослідження в розмірі 8 933,76 грн.

Вирішено питання про речові докази відповідно до ст. 81 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2012 року вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватою у незаконному використанні знаку для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмір, вчиненого за таких обставин.

ОСОБА_4, будучи 1 квітня 1994 року Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією зареєстрованою як фізична особа - підприємець, маючи свідоцтво серії НОМЕР_1, орендувала на території авторинку «Центральний» у м. Києві по АДРЕСА_1 де займалась оптово-роздрібною реалізацією кави, в тому числі й торгової марки «Jacobs». У зв'язку з цим у неї виник умисел на особисте збагачення шляхом незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товарів торгової марки «Jacobs».

Відповідно до міжнародної реєстрації правовласником знаку для товарів та послуг, фірмового найменування та кваліфікованого зазначення походження торгової марки «Jacobs» є Kraft Foods Deutschland Holding Gmbh. Дія міжнародної реєстрації розповсюджується на територію України в повному обсязі до 2015 року і згідно з Ліцензійною Угодою № 233 та листом Kraft Foods Deutschland Holding Gmbh від 22.03.2006 року, правами на вказану торгову марку на території України володіє ЗАТ «Крафт Фудз Україна».

Починаючи з 2007 року по 19 березня 2008 року, ОСОБА_4, неправомірно використовуючи ділову репутацію торгової марки «Jacobs», у приміщенні на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, за допомогою термопакувального станка та найнятих працівників ОСОБА_5 і ОСОБА_6, організувала пакування кави «Arіca» виробництва ОСОБА_7 та розчинної кави «Freeze Dried Coffe CASIGUE made in BRASIL» під виглядом розчинної кави «Jacobs Monarсh» торгової марки «Jacobs», наслідуючи зовнішній вигляд фірмової упаковки цієї кави без дозволу володільця знаку торгової марки «Jacobs» на території України.

Виготовлений у наведений спосіб товар ОСОБА_4 перевозила до орендованого торговельно-складського приміщення, де пропонувала його до продажу шляхом розміщення на прилавку, а також здійснювала оптово-роздрібний продаж.

За висновками суду незаконне використання знаку для товарів і послуг, фірмового найменування та кваліфікованого зазначення походження товарів марки «Jacobs» полягало: у придбанні ОСОБА_4 етикеток із позначеннями «Jacobs Monarch», пакетів і кришок, які за своїми візуальними ознаками відповідають зовнішньому вигляду упаковки, що використовуються торговою маркою «Jacobs» на банках із розчинною кавою «Jacobs Monarch»; у переклеюванні на банки з кавою «Arica», ємністю 50 і 100 г указаних етикеток та установленні зазначених кришок; у фасуванні розчинної кави з пакетів вагою по 22 кг у коробках з написом «Freeze Dried Coffee CASIGUE made in BRASIL» у банки ємністю 200 г, які за своїми ознаками відповідають банкам такого об'єму, що використовуються торговою маркою «Jacobs», на котрі наклеювались етикетки з позначенням розчинної кави «Jacobs Monarсh» та установлювались указані кришки; у фасуванні розчинної кави з наведених пакетів вагою по 22 кг у спеціально придбані пакети з позначенням розчинної кави «Jacobs Monarсh» торгової марки «Jacobs» ємністю 2 г, 80 г, 500 г; у неправомірному зберіганні такого товару для пропонування до продажу та його реалізації.

У результаті незаконного використання ОСОБА_4 знаку для товарів та послуг, фірмового найменування та кваліфікованого зазначення походження товарів торгової марки «Jacobs» без дозволу його правовласника на території України - ЗАТ « Крафт Фудз Україна», останньому було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 279 106,43 грн.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам, істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просить судові рішення щодо ОСОБА_4 скасувати та закрити справу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, за відсутністю в діянні складу злочину. Заперечуючи правильність експертних висновків і даючи їм іншу, ніж суд, оцінку, вважає, що у справі не здобуто доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_4 в інкримінованому злочині та завдання діями останньої правовласнику знаку і, зокрема, ЗАТ «Крафт Фудз Україна» матеріальної шкоди в особливо великому розмірі. З огляду на це, недотримання слідчими органами положень ч. 4 ст. 223 КПК України під час складання обвинувального висновку та оголошення в ході судового слідства неконкретного обвинувачення, твердить про незаконність засудження ОСОБА_4 Водночас у скарзі наводяться міркування щодо можливої кваліфікації винного діяння замість ч. 3 ст. 229 КК України за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 229 КК України. Крім того захисник, у зв'язку з перебуванням ОСОБА_4 у грудні 2009 року на лікуванні в неврологічному відділенні лікарні, ставить під сумнів її осудність, отже й правомірність призначення покарання. Також указує, що судом безпідставно стягнуто з ОСОБА_4 кошти на користь ЗАТ «Крафт Фудз Україна» при провадженні в кримінальній справі. На думку захисника, це питання має вирішуватися виключно в порядку цивільного судочинства. Суд апеляційної інстанції на вказані порушення закону уваги не звернув, доводи поданих апеляцій не перевірив та ухвалив рішення, яке не відповідає ст. 377 КПК України.

Касаційна скарга засудженої ОСОБА_4 містить доводи аналогічні за суттю доводам захисника, й таке саме прохання про скасування судових рішень та закриття справи за відсутності в діянні складу злочину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої та її захисника на підтримання касаційних скарг, пояснення прокурора і представника цивільного позивача, які заперечували обґрунтованість касаційних вимог й просили судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, касаційний суд вправі скасувати або змінити вирок, ухвалу у разі виявлення істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Однак не вправі втручатися в судові рішення з підстав однобічності або неповноти судового слідства, чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину суд зробив на підставі досліджених у судовому засіданні, належно оцінених у їх сукупності та детально викладених у вироку доказів.

Як убачається зі справи, докази, що заперечуються у касаційних скаргах, також були ретельно перевірені судом з точки зору стосовності, допустимості й достатності, їх оцінка відповідає ст. 67 КПК України. Докладні мотиви прийнятого із зазначеного питання рішення, згідно зі ст. 334 КПК України, відображено у постановленому вироку.

Так, засудженою ОСОБА_4 не заперечується, що вона відповідно до виданого, у встановленому законом порядку, свідоцтва була зареєстрована як фізична особа - підприємець та здійснювала оптово-роздрібну реалізацію кави, в тому числі торгової марки «Jacobs». Не оспорюється у скаргах й належність ОСОБА_4 указаного у вироку домоволодіння.

Допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, у своїх показаннях суду підтвердили факт проведення оперативної закупки кави, в тому числі з фірмовим найменуванням «Jacobs» у місці її оптово-роздрібної реалізації - в кіоску, орендованому засудженою на території авторинку.

Крім того, свідки ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 розповідаючи стосовно обставин проведення обшуку на території домоволодіння ОСОБА_4, указували про вилучення звідти (з окремого приміщення) кави невідомої марки у великих тюках, пакувального обладнання, пустих пляшок, мембран, кришок, схожих на ті, що використовуються торговою маркою «Jacobs».

Суть показань свідків узгоджується з фактичними даними, що містяться в акті контрольної закупки, протоколах огляду кави, торговельного кіоску, обшуку господарських будівель, відтворення обстановки та обставин події.

Висновками експертів № 1126, 1127, 1123, 1125, 1124, 876/х, 875, 882/х, наданих у 2007 та 2009 роках, установлено, що вилучена під час оперативної закупки та обшуку у домоволодінні кава торгової марки «Jacobs» за своїми органолептичними та основними фізико-хімічними показниками відрізняється від оригінальної кави торгової марки «Jacobs», також установлено, що упаковка вилученої кави не має спільної родової належності з упаковкою оригінальної кави.

Виходячи з висновків судових експертиз інтелектуальної власності № 435 від 16.05.2008 року та № 662 від 12.08.2010 року, суд визначив розмір завданої власнику використанням знаку для товарів та послуг торгової марки «Jacobs» без спеціального дозволу шкоди, яка становить 279 107, 43 гривень. В юридичному аспекті правами на цю торгову марку на території України згідно з наявними у справі документами (т. 2 а. с. 162-197), володіє ЗАТ «Крафт Фудз Україна». Посилання у касаційних скаргах на відсутність таких документів є необґрунтованими.

Експертні дослідження у кримінальній справі було проведено із дотриманням вимог положень глави 18 КПК України (1001-05) , зміст висновків не суперечить ст. 200 КПК України. В силу ст. 65 КПК України експертні висновки є доказами, підстав вважати їх недопустимими немає.

Аналізуючи ці та інші наведені у вироку докази, суд дійшов умотивованого та правильного висновку щодо наявності суспільно небезпечного діяння та винності у ньому ОСОБА_4

Таким чином, доводи касаційних скарг щодо незаконності засудження ОСОБА_4, відсутності доказів її винуватості є непереконливими та неспроможними.

За встановлених судом фактичних обставин справи діяння ОСОБА_4 утворюють закінчений склад злочину, правильно кваліфікованого за ч. 3 ст. 229 КК України.

Цивільний позов, заявлений у справі, розглянуто відповідно до вимог ст. 28 КПК України.

Під час перевірки справи в порядку апеляційного провадження суд ретельно з'ясував усі доводи апеляцій засудженої та її захисника (у тому числі й щодо неконкретності обвинувачення), які за змістом та суттю в більшості аналогічні тим, що зазначені в касаційних скаргах, й мотивовано відмовив у їх задоволенні, навівши аргументи, які ґрунтуються на матеріалах справи. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 76 КПК України обов'язковість призначення експертизи для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого виникає у разі наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності. З огляду на встановлення судом першої інстанції факту не перебування засудженої на обліку у лікарів нарколога та психіатра, за відсутності інших даних у справі, які об'єктивно викликали би сумнів щодо осудності ОСОБА_4, доводи захисника про зворотне, по суті є припущенням, а тому неприйнятними.

У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а звідси - достатніми, доводи касаційних скарг про скасування вироку та ухвали і закриття справи, на зазначених у скаргах підставах.

Порушень норм матеріального чи кримінально-процесуального закону, які згідно з ч. 1 ст. 398 КПК України є підставами для скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2012 року залишити без зміни, касаційні скарги захисника ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_4 - без задоволення.