розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 квітня 2011 року матеріали провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на постанову Красноградського районного суду Харківської області від 28 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 червня 2010 року за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи,

постановою старшого слідчого прокуратури Красноградського району Харківської області від 19 лютого 2010 року порушено кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень службовими особами Красноградського РВ ГУ МВС України в Харківській області, що супроводжувалось насильством і діями, які ображали особисту гідність потерпілого, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Згідно з постановою слідчого, приводом для порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_2 про застосування працівниками міліції фізичного насильства щодо її чоловіка ОСОБА_3, а підставами – достатні дані, суть яких зводить до того, що 18 вересня 2009 року близько

13 години співробітники Красноградського РВ ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в приймальному відділенні Красноградської лікарні, перевищуючи свої службові повноваження, ударами руками та ногами по різним частинам тіла ОСОБА_3 спричинили йому легкі тілесні ушкодження.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_1, Красноградський районний суд Харківської області постановою від 28 квітня 2010 року скасував постанову про порушення кримінальної справи.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 червня 2010 року постанова районного суду залишена без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постанови місцевого суду та ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 суди вдалися до оцінки зібраних доказів та безпідставно скасували постанову про порушення кримінальної справи.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи, суд послався на те, що в акті судово-медичного обстеження ОСОБА_3 йдеться про спричинення останньому тілесних ушкоджень працівниками міліції в приміщенні райвідділу, а не в приймальному відділенні лікарні. Також зазначив, що за результатами службової перевірки не встановлено перевищення службових повноважень з боку працівників Красноградського райвідділу, тоді як вироком суду від 12.03.2010 року засуджено ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 345 КК України за спричинення тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу.

Надалі суд проаналізував пояснення ОСОБА_3, дані відеозапису з приймального відділення лікарні та зробив висновок про те, що матеріали перевірки не містять достатніх підстав для порушення кримінальної справи, а отже слідчим не дотримані вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України.

З таким рішенням погодитись не можна, оскільки суд при його прийнятті вийшов за межі повноважень, визначених ч. 15 ст. 236-8 КПК України, згідно з якими, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд має перевірити наявність приводів та підстав для винесення такої постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для її винесення, але не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як видно з постанови слідчого, приводом для порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_2 про побиття її чоловіка ОСОБА_3 працівниками Красноградського РВ в приміщенні районної лікарні. У ході проведеної перевірки ОСОБА_3 пояснив, що 18 вересня 2009 року він прийшов до Красноградського РВ написати заяву про вилучення з його бару касового апарату з грошима, після чого був побитий працівниками міліції та доставлений ними до лікарні, де й продовжилось побиття (а. с. 4-5 матеріалів перевірки). Також були відібрані пояснення у медичних працівників ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про обставини перебування ОСОБА_3 в лікарні, проведено судово-медичне обстеження останнього.

Зважаючи на такі дані, суд першої інстанції мав би з'ясувати чи містять вони ознаки злочинних посягань, чи достатньо їх для того, щоб розпочати провадження у кримінальній справі, чи можливо на стадії порушення кримінальної справи без проведення дослідження за встановленою законом процедурою визначити їх фактичну сторону та правову природу. Однак цього зроблено не було. Суд, по суті, вдався до оцінки зазначених даних, що на стадії перевірки законності постанови про порушення кримінальної справи є неприпустимим.

Апеляційний суд, при перевірці доводів апеляції прокурора, не звернув увагу на допущені місцевим судом помилки і постановив незаконне рішення, як про це обґрунтовано зазначено в касаційній скарзі. До того ж суд апеляційної інстанції заздалегідь зробив висновок про правомірність дій працівників міліції та необ'єктивність показань ОСОБА_2

За таких обставин ухвала апеляційного суду, як і постанова місцевого суду в зв’язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону підлягають скасуванню, а матеріали провадження – направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду суду необхідно з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України перевірити доводи скарги ОСОБА_1 та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Красноградського районного суду Харківської області від 28 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від