Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Григор’євої І.В.,

суддів Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

з участю прокурора Опанасюка О.В.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні 12 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Закарпатської області на вирок Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13 травня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Закарпатської області від 4 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 4 серпня 2010 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 змінено.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов’язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

За змістом судових рішень ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він в ніч з 14 на 15 квітня 2009 року разом з ОСОБА_3, умисно, таємно проникли у хлів домогосподарства АДРЕСА_1 Закарпатської області, звідки викрали дві корови загальною вартістю 11150 грв., які належали ОСОБА_4 та ОСОБА_5

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку та ухвали у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого. Свої вимоги мотивує тим, що апеляційний суд, змінюючи вирок, не взяв до уваги, що ОСОБА_2 заперечував свою причетність до вчинення даного злочину, і лише в кінці судового слідства частково визнав свою вину, тому висновки суду апеляційної інстанції про каяття засудженого є безпідставними. Також вважає, що призначена ОСОБА_2 міра покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає вимогам ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції не вказав кваліфікуючу ознаку злочину - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, натомість безпідставно визнав цю обставину такою, що обтяжує покарання. Просить справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, пояснення засудженого та його захисника із запереченнями проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти неї, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Зокрема, статтею 377 КПК України передбачено, що ухвала апеляційного суду повинна містити зміст вироку, виклад суті апеляцій, короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у судовому засіданні, і докладні мотиви прийнятого судом рішення.

Зазначаючи зміст вироку суду, апеляційний суд неправильно вказав встановлені судом першої інстанції обставини вчиненого злочину, а саме місце скоєння злочину та прізвища осіб, визнаних винними у крадіжці.

Крім того, як убачається зі справи, засуджений та його захисник адвокат ОСОБА_6 у своїх апеляціях порушували питання про скасування вироку та закриття провадження по справі за недоведеністю участі ОСОБА_2 у вчиненні злочину. На обґрунтування своїх вимог наводили відповідні доводи з посиланням на докази по справі.

Проте апеляційний суд, всупереч вимогам кримінально-процесуального закону, у своїй ухвалі суті вказаних апеляцій не виклав, не перевірив належним чином усі наведені у них доводи та не дав в ухвалі вичерпної відповіді на них. Цим було порушено право вказаних учасників процесу на об’єктивний та неупереджений розгляд справи в апеляційному порядку.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява засудженого на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи у зв’язку з апеляційним оскарження вироку суду ( т. 2 а.с. 191), однак відсутні відомості про вирішення цієї заяви місцевим та апеляційним судом.

За таких обставин ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2 не можна вважати обґрунтованою та законною, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані порушення, повно і всебічно перевірити всі доводи поданих на вирок місцевого суду апеляцій та постановити рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону. Доводи прокурора з питань формулювання кваліфікації дій ОСОБА_2 та м’якості призначеного останньому покарання, підлягають перевірці під час нового апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 4 серпня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.