Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17серпня 2010 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, не судиму

засуджено за ч. 2 ст. 366 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки,

за ч. 2 ст. 367 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 остаточно визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6, щодо якого в касаційному порядку судове рішення не оскаржено.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винною в тому, що вона, будучи службовою особою – директором ТОВ "Атлетикс", яке перемогло у тендері на проведення ремонту футбольного поля на спортивній базі "Трудові резерви", неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, не перевіряючи об’єми виконаних робіт, особисто підписала та скріпила печаткою товариства акти про фактичне виконання робіт та довідки про вартість цих робіт, зазначивши недостовірні дані, та передала їх до Київського обласного управління з фізичного виховання та спорту. На підставі вказаних актів на рахунок ТОВ "Атлетикс" були перераховані грошові кошти на суму 216960 грн., що спричинило тяжкі наслідки .

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи вирок в частині доведеності вини, кваліфікації дій засудженої, обраного їй виду та розміру покарання, просить скасувати вирок щодо ОСОБА_5 та винести ухвалу, якою звільнити її від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 та ч. 2 ст. 366 КК України на підставі Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 (660-17) .

Прокурор, що приймав участь у розгляді касаційної скарги вважав, що оскільки до ухвалення судом вироку засуджена зверталася з письмовою заявою про застосування до неї акту амністії, в такому випадку суд мав керуватися вимогами ст. 6 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року і своєю постановою закрити справу щодо ОСОБА_5, а відносно ОСОБА_6 продовжити судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, вищенаведену думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав .

Із оскарженого вироку видно, що ОСОБА_5 була звільнена від відбування покарання на підставі акту амністії.

Частина 2 ст. 6 КПК України передбачає, що у випадку, коли необхідність застосування амністії виявляється в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.

Статтею 6 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року встановлено з вільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом (660-17) .

Колегія суддів вважає, що оскільки вищевказаний закон є спеціальним відносно загальних положень кримінально-процесуального законодавства (ст. 6 КПК України), які регулюють застосування амністії, то суд в такому випадку мав діяти відповідно до вимог спеціального закону, звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, а не від кримінального покарання.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити.

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17серпня 2010 року щодо ОСОБА_5 - скасувати.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 та ч. 2 ст. 366 КК України на підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, а справу щодо неї закрити.

В решті вирок залишити без зміни.