Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів Чуйко О.Г., Дембовського С.Г.,

прокурора Шевченко О.О.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 21 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Вінницької області на постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2010 року.

Постановою суду -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого директором СТОВ ім. Б.Хмельницького с. Четвертинівка Тростянецького р-ну Вінницької обл., раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 245 КК України на підставі ст. 47 КК України. Провадження у кримінальній справі закрито.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не переглядалася.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 07.08.2010 року приблизно о 16 год. в с. Четвертинівка Тростянецького р-ну Вінницької області навмисно, з метою знищення вогнем післяжнивних залишків та стерні на землях сільськогосподарського призначення, після проведення СТОВ ім. Б.Хмельницького робіт по збиранню на полі № 9 врожаю озимої пшениці, наказав працівникам товариства підпалити на даному полі стерню та післяжнивні залишки, які були розкидані по площі 60 га., в результаті чого на полі, було знищено вогнем стерню та післяжнивні залишки від рослин озимої пшениці.

У касаційній скарзі прокурор просить постанову суду скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально - процесуального закону та справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що та обставина, що ОСОБА_1 є директором СТОВ ім. Б. Хмельницького с. Четвертинівка Тростянецького р-ну Вінницької обл., виключає можливість його передачі на поруки трудовому колективу вказаного товариства. Крім того зазначає, що суд у постанові не виклав умови звільнення від кримінальної відповідальності, необхідність їх виконання та не вирішив питання про скасування запобіжного заходу ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 47 КК України, ст. 10 КПК України однією з умов передачі особи на поруки є виправдання довіри колективу, а також якщо особа не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Застосування ст. 47 КК України - це право, а не обов'язок суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.

ОСОБА_1 переданий на поруки колективу СТОВ ім. Б.Хмельницького с. Четвертинівка Тростянецького р-ну Вінницької обл., директором якого він є. Вимоги ст. 47 КПК України та роз’яснення, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) не містять заборони передачі на поруки керівника підприємства трудовому колективу.

Тому доводи прокурора в частині виключення можливості суду передачі на поруки трудовому коллективу ОСОБА_1, оскільки він є керівником цього товариства, не підлягають задоволенню.

В той же час, при перевірці матеріалів справи встановлено, що рішення про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на підставі ст. 47 КК України, ст.ст. 7-1, 10 КПК України, суд належним чином не мотивував.

Відповідно до ст. 47 КК України та п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) , підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею на поруки є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства та виправдати свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 в стадії досудового слідства, під час неодноразових допитів, свою вину у інкримінованому йому злочині не визнав, вину визнав лише в суді, без пояснення обставин вчинення злочину та його мотивів; раніше у 2004 році ОСОБА_1 звільнявся від покарання, призначеного Тростянецьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 367 КК України у зв’язку зі зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України; у 2006 році - постановою того ж суду звільнявся від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України на підставі ст. 47 КК України з передачею на поруки трудовому колективу ТОВ ім. Б.Хмельницького с.Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області.

Тому колегія суддів вважає, що висновок суду про щире каяття ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 245 КК України належним чином не вмотивований.

Заслуговують на увагу доводи касаційної скарги прокурора про те, що постанова суду не містить посилання на необхідність виконання ОСОБА_1 умов звільнення та не вирішено питання про скасування запобіжного заходу ОСОБА_1, оскільки дані обставини підтверджені резолютивною частиною постанови.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, в матеріалах справи відсутні достовірні відомості про вручення ОСОБА_1 обвинувального висновку, що є порушенням його права на захист, а відповідно і істотним порушенням кримінально - процесуального закону, відсутні також дані про виконання постанови суду про передачу ОСОБА_1 на перевиховання трудовому колективу товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького с. Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суд повинен перевірити підстави звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 47 КК України та п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 " Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) і в залежності від встановленого прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 03 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.