Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Єленіної Ж.М.

суддів Григор’євої І.В., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Матюшевої О.В.

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 31 травня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 1 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України,

в силу ст. 89 КК України такої, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на неї обов’язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за те, що вона в серпні 2009 року за невстановленого досудовим слідством числа, приблизно о 12 годині, знаходячись на пустирі, розташованому при в’їзді в с. Берестівець Уманського району Черкаської області, зірвала близько 15 стебел дикоростучого маку, після чого рейсовим автобусом перевезла їх до місця проживання на АДРЕСА_1, де незаконно зберігала з метою подальшого збуту.

Вона ж, 12 травня 2010 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, знаходячись неподалік "Єврейського кладовища", розташованого на вул. Визволителів в м. Умані Черкаської області, незаконно, з метою збуту шляхом виварювання макової соломи виготовила близько 20 мл наркотичного засобу із рослин маку, де частину вжила особисто, іншу частину зберігала з метою подальшого збуту.

12 травня 2010 року, приблизно о 16 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 в під’їзді біля власної квартири АДРЕСА_1 незаконно збула ОСОБА_2 за 80 грн. одноразовий медичний шприц з 2 мл рідини коричневого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – ацетильований опій, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,05 г.

Вона ж, 19 травня 2010 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин, повторно, за місцем свого проживання незаконно збула ОСОБА_3 за 80 грн. одноразовий медичний шприц з 2 мл рідини коричневого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – ацетильований опій, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,078 г.

Того ж дня, у період часу з 22 години 25 хвилин до 23 години 45 хвилин, у квартирі ОСОБА_1 було виявлено та вилучено одноразовий шприц, заповнений речовиною коричневого кольору до позначки 6 мл, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – ацетильований опій, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,168 г, який ОСОБА_1 незаконно придбала, виготовила та зберігала з метою подальшого збуту.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 1 лютого 2011 року вирок залишений без зміни.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування постановлених судових рішень у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м’якості. Вважає, що суд безпідставно застосував до ОСОБА_1 ст. 75 КК України. Просить справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК України (2341-14) , що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обгрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання засудженій ОСОБА_1 та ухвалюючи рішення про її звільнення від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, суд послався виключно на те, що підсудна визнала вину, щиро кається, активно сприяла розкриттю злочину, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є інвалідом 3 групи загального захворювання, позитивно характеризується за місцем проживання.

Разом із тим, суд не звернув уваги, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи.

Зокрема, суд при призначенні покарання в достатній мірі не врахував, що ОСОБА_1 вчинила злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, цілком усвідомлюючи, стала на злочинний шлях, вчинила декілька епізодів незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів. Про її схильність до вчинення злочинів свідчить і той факт, що вона хоча і є особою, що не має судимості відповідно до ст. 89 КК України за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, належних висновків для себе не зробила, продовжує вживати наркотичні засоби, перебуває на обліку в нарколога з приводу опійної залежності, що свідчить про підвищену її суспільну небезпечність.

Зазначених недоліків не було усунуто й судом апеляційної інстанції.

Тому доводи прокурора у касаційній скарзі про м’якість призначеного засудженій покарання та про неправильне застосування кримінального закону, а саме, застосування до засудженої ст. 75 КК України, колегія суддів вважає обґрунтованими.

За наведених обставин вирок суду та ухвала підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд. Якщо під час нового розгляду буде доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину, то призначене їй покарання слід вважати м’яким, а застосування ст. 75 КК України необгрунтованим.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області задовольнити.

Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 1 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.