Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула 16 червня 2011 року у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_6 на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2010 року.

Вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14 травня 2010 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 289 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років із конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2010 року вирок щодо ОСОБА_5 змінено: перекваліфіковано дії ОСОБА_5 з ч. 3 ст. 289 КК України на ч. 2 ст. 289 КК України.

Згідно з вироком, ОСОБА_5, 11 жовтня 2002 року близько 20 год., в смт. Делятин, Надвірнянського району, на ґрунті неприязних відносин, з мотивів помсти та ревнощів, умисно, з метою позбавлення життя, наніс ОСОБА_7 в життєво важливі органи тринадцять поранень колото-ріжучим предметом від яких настала смерть останнього, та незаконно, за попередньою змовою групою осіб, заволодів транспортним засобом, який належить матері померлого – ОСОБА_8 вартістю 8249 грн. 29 коп..

У касаційній скарзі захисник оскаржує фактичні обставини справи, посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. 334 КПК України, що полягає у відсутності наведення мотивів у вироку, з яких суд відкидає докази, на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 377 КПК України щодо не спростування в ухвалі доводів апеляцій засудженого та його захисника та не наведення переконливих мотивів і підстав про залишення їх апеляцій без задоволення. Касатор просить вирок та ухвалу скасувати, справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який висловився щодо відсутності підстав для задоволення касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України кваліфіковано правильно.

Доводи касаційної скарги захисника про те, що у вироку не наведено мотивів з яких суд відкидає докази, є безпідставними, оскільки суд, відповідно до вимог ст. 334 КПК України, навів докази на яких ґрунтується висновок щодо засудженого та мотиви, з яких відкидає інші докази.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляцій засудженого ОСОБА_5 та його захисника, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги захисника, й правильно визнав їх необґрунтованими, їх належним чином перевірено й спростовано. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Доводи касаційної скарги щодо оскарження фактичних обставин справи, не можуть бути розглянуті колегією суддів, оскільки відповідно до ст. 398 КПК України з цих підстав вирок та ухвала не можуть бути змінені або скасовані.

Даних про неправильне застосування кримінального закону чи істотні порушення вимог кримінально – процесуального закону які б перешкодили або могли перешкодити судам повно і всебічно розглянути справу й прийняти законне, обґрунтоване і справедливе рішення не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

вирок Надвірнянського районного суду м. Надвірна Івано-Франківської області від 14 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_5 залиши без зміни, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.