Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

секретаря судового засідання Горбатюка В.С.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2,

Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - Моргун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Державної пенітенціарної служби України (далі - ДПС України), третя особа - Хмельницьке училище підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, про перерахунок пенсії,

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - Управління) на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року,

У березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточненим, в якому просив: визнати протиправними дії (бездіяльність та відмову) Управління щодо перерахунку раніше призначеної йому пенсії, виплати недоплаченої йому пенсії з 1 липня 2012 року; визнати протиправною відмову ДПС України у наданні до Управління відомостей про підстави для перерахунку його пенсії в частині фактичного розміру посадового окладу за відповідною посадою після змін штату Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу; визнати нечинною довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 19 червня 2012 року № 387, видану Хмельницьким училищем підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу, в частині встановлення розміру посадового окладу в розмірі 1200 грн; зобов'язати ДПС України надати до Управління у складі відомостей про підстави перерахунку його пенсії відомості про розмір посадового окладу за відповідною посадою начальника Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу після змін штату училища, проведених в 2011 році, відповідно до наказу ДПС України від 3 березня 2011 року № 49; зобов'язати Хмельницьке училище підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України надати у встановленому порядку до Управління довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії, виходячи із розміру посадового окладу за відповідною посадою, встановленого наказом ДПС України від 3 березня 2011 року № 49; зобов'язати Управління провести перерахунок раніше встановленої йому пенсії з 1 липня 2012 року відповідно до наданої довідки з виплатою перерахованих сум.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 одержує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (2262-12) (далі - Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ). Останній перерахунок пенсії позивача здійснювався з врахуванням посадового окладу начальника Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу, який становив 1200 грн.

В квітні 2013 року позивач звернувся до Управління із клопотанням про перерахунок його пенсії. Також ОСОБА_4 звернувся до ДПС України із заявою, в якій просив передати до Управління відомості про підстави для перерахунку його пенсії.

Відповідачі відмовили позивачу у задоволенні його заяв, мотивуючи відсутністю правових підстав для здійснення перерахунку раніше встановленої йому пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наказ ДПС України від 3 березня 2011 року №49 "Про затвердження штату Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу", відповідно до якого встановлено, зокрема, новий розмір посадового окладу начальника училища (посада яку обіймав позивач до виходу на пенсію) у розмірі 1500 грн, є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки змінює розмір однієї зі складових грошового забезпечення.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (45-2008-п) , перерахунок раніше призначених відповідно до цього Закону пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Пунктом 5 зазначеного Порядку, зокрема, встановлено, що для перерахунку пенсій враховуються посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Таким чином, підставою для перерахунку пенсій військовим пенсіонерам є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. За наявності підстав перерахунок пенсій здійснюється з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень. Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 (1294-2007-п) затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками 1-8, схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 9-23, схеми окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатком 24 та додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25-28.

Пунктом 5 цієї постанови керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право встановлювати, зокрема, посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, - у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами згідно з додатками 1-23 за аналогічними посадами.

Отже, Кабінет Міністрів України делегував своє право керівникам державних органів, у тому числі й ДПС України, встановлювати посадові оклади військовослужбовцям виключно в межах розмірів, визначених у додатках 1-23 до постанови, а військовослужбовцям, посади яких не передбачені вказаною постановою визначати за аналогічними посадами.

З огляду на викладене, для правильного вирішення спору, судам необхідно було встановити чи передбачена посада позивача у постанові Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 (1294-2007-п) , якщо ні, то чи відповідає вона одній із аналогічних посад, зазначених в додатках 1-23 до вказаної постанови, далі - чи відповідає, встановлений наказом ДПС України від 3 березня 2011 року № 49 "Про затвердження штату Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу" розмір посадового окладу позивача, розміру за аналогічною посадою в додатках 1-23 до постанови уряду від 7 листопада 2007 року № 1294 (1294-2007-п) .

Суди першої і другої інстанцій не здійснили порівняльного аналізу зазначеної постанови Кабінету Міністрів України і наказу ДПС України від 3 березня 2011 року № 49, не дали правової оцінки наказу на предмет його відповідності постанові в частині, що стосується посади ОСОБА_4, у зв'язку з чим не встановили обставини, що мають істотне значення для вирішення справи.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Пунктом 1 частини 2 статті 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Приймаючи до розгляду і задовольняючи позовну вимогу щодо визнання нечинною довідки, суд першої інстанції не зазначив, чим є довідка - актом, дією чи бездіяльністю та не мотивував застосування такого способу захисту порушеного (оспорюваного) права як визнання її нечинною.

На вказані недоліки не звернув увагу апеляційний адміністративний суд.

Згідно зі статтею 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки неповноту встановлення обставин у справі допущено обома судовими інстанціями, то справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.