головуючого - судді суддів Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Державного підприємства Ремонтно-будівельна дільниця "Агрос", третя особа управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

У квітні 2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача.

Просив стягнути витрати на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_4, призначеної за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за період з 1 липня 2010 року по 1 січня 2011 року в розмірі 1721 грн. 48 коп.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) відповідач повинен проводити оплату фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2012 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси було заявлено вимогу про стягнення витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_4 за період з 1 липня 2010 року по 1 січня 2011 року в розмірі 1721 грн. 48 коп., які відповідач відмовляється відшкодовувати.

Сума заборгованості виникла по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідач зобов'язаний проводити оплату фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_4 не було, а тому відсутні підстави для відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної ОСОБА_4 на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Проте погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Всупереч вищенаведеній нормі закону висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на законі та матеріалах справи.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) питання щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) .

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2, абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю найманих працівників, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 р (z0064-04) .

Згідно п. 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до п. 6.4 цієї ж Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що спір у справі виник щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, а не щодо законності призначеної ОСОБА_4 пенсії, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо обов'язку відповідача відшкодувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгової пенсії за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період 1 липня 2010 року по 1 січня 2011 року в розмірі 1721 грн. 48 коп. Суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 КАС суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка ухвалена відповідно до закону, то колегія суддів на підставі ст. 226 КАС України скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі постанову суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2012 року скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року залишити в силі.