розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_4 про винесення додаткового судового рішення при розгляді справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання виконати певні дії,-

31 січня 2015 року ОСОБА_4 (надалі також позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (надалі - відповідач, Комісія, ВККС) про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання виконати певні дії.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконною бездіяльність ВККС щодо невидачі довідки про наявність вакантної посади судді у Львівському апеляційному господарському суді та щодо не надсилання на розгляд Президенту України зазначеної довідки разом із заявою ОСОБА_4 на ім`я Президента України про переведення на роботу суддею Львівського апеляційного господарського суду та іншими доданими до заяви документами, які 4 листопада 2014 року були надані позивачем Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Зобов'язано відповідача невідкладно вжити усіх, визначених Законом України "Про судоустрій та статус суддів" (2453-17) заходів, пов'язаних з переведенням ОСОБА_4 на роботу на посаді судді Львівського апеляційного господарського суду.

21 квітня 2015 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою, в якій просив:

- винести додаткове рішення щодо розподілу судового збору між сторонами у справі № 800/35/15;

- винести додаткове рішення, визначивши спосіб виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2015 року у справі № 800/35/15, шляхом зобов'язання відповідача невідкладно видати довідку про наявність вакантної посади судді у Львівському апеляційному господарському суді та надіслати на розгляд Президенту України зазначену довідку разом із заявою ОСОБА_4 на ім`я Президента України про переведення на роботу суддею Львівського апеляційного господарського суду та іншими доданими до заяви документами, які 4 листопада 2014 року були надані позивачем ВККС України, або встановити з цього приводу порядок і спосіб виконання зазначеної постанови.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Представником відповідача надано клопотання про розгляд даної заяви без його участі.

Відповідно до частини третьої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України (2747-15) ) суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

Враховуючи вищенаведене, дана заява буде розглядатись в порядку письмового провадження.

Ознайомившись із заявою та матеріалами справи, колегія суддів прийшла до висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої-другої статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Із заяви позивача вбачається, що однією з підстав звернення до суду із даною заявою стало не вирішення судом питання про судові витрати.

Згідно із квитанцією, що міститься в матеріалах справи (а.с. 4), ОСОБА_4 при зверненні до Вищого адміністративного суду України із адміністративним позовом до ВККС (справа № П/800/35/15) сплатив судовий збір у розмірі 73 грн. 08 коп.

Частиною першою статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_4 постановою Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2015 року були задоволені повністю, тому колегія суддів приходить до висновку про стягнення із Державного бюджету України 73 грн. 08 коп. на користь ОСОБА_4

Що стосується вимог заяви позивача про визначення порядку і способу виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

У заяві ОСОБА_4 вказав, що ним у позовній заяві був визначений спосіб виконання вимоги зобов'язання ВККС невідкладно вжити усіх, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , заходів, пов'язаних із його переведенням на роботу на посаду судді Львівського апеляційного господарського суду. Однак, на думку позивача, суд, задовольняючи позовні вимоги повністю, помилково визначив у мотивувальній частині постанови зазначене, як одну з окремих позовних вимог, зобов'язав відповідача вжити усіх, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) заходів, пов'язаних із переведенням позивача на роботу на посаду судді Львівського апеляційного господарського суду, не визначивши чіткого та однозначного способу виконання відповідачем даного судового рішення.

Представником Комісії надано до суду клопотання, в якому зазначено, що 12 травня 2015 року ВККС прийнято рішення щодо направлення заяви ОСОБА_4 на ім`я Президента України про переведення його на роботу суддею Львівського апеляційного господарського суду разом із іншими доданими до заяви документами.

Отже, відповідач виконав судове рішення щодо якого заявник просив визначити спосіб виконання.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що в частині визначення порядку і способу виконання судового рішення заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 160- 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткове судове рішення до постанови Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2015 року, стягнувши з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 73 грн. 08 коп.