Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддів Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2012 року у справі за позовом Бахчисарайської районної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи Республіканської організації фізкультурно-спортивного товариства "Спартак" до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування рішення,

У лютому 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача. Просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 25 січня 2012 року № 06-17/4 про повернення використаних неправомірно коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та застосування фінансових санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2012 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2012 року та прийнято нову постанову про задоволення позову.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19-20 січня 2012 року відповідачем проведено перевірку правомірності (цільового) використання позивачем коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. За результатами проведеної перевірки складено акт від 20 січня 2012 року.

В ході перевірки встановлено, що в порушення п. 31 Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 5 листопада 2008 року (993-2008-п) , на посаду тренера-викладача Бахчисарайської районної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи Республіканської організації фізкультурно-спортивного товариства "Спартак" 1 вересня 2010 року прийнято ОСОБА_4 без відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, що призвело до порушення використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у жовтні 2011 року в сумі 788 грн. 14 коп., з яких 576 грн. - заробітна плата, 212 грн. 14 коп. - відрахування до фонду оплати праці.

25 січня 2012 року відповідачем прийнято рішення № 06-17/4 про повернення використаних неправомірно (не за цільовим призначенням) коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 788 грн. 14 коп. та застосування фінансових санкцій в сумі 394 грн. 07 коп.

ОСОБА_4 на підставі наказу директора Бахчисарайської районної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи Республіканської організації фізкультурно-спортивного товариства "Спартак" № 4-к від 1 вересня 2010 року був прийнятий на посаду тренера-викладача з вільної боротьби за сумісництвом. На момент прийняття на роботу ОСОБА_4 закінчив Державний заклад "Кримське вище училище олімпійського резерву" за спеціальністю "Фізичне виховання" і здобув кваліфікацію інструктора-методиста, при цьому він мав освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оспорюваного рішення, оскільки особа, яка отримала заробітну плату з коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 788 грн. 14 коп. на момент прийняття на роботу не мала вищої освіти за фахом.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності використані саме на оплату праці, а не на інші цілі, а відсутність вищої освіти у тренера-викладача не стосується цільового використання коштів відповідача.

Ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічним працівником позашкільного навчального закладу повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну або іншу фахову освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в позашкільних навчальних закладах. Педагогічним працівником позашкільного навчального закладу може бути також народний умілець з високими моральними якостями за умови забезпечення належної результативності навчально-виховного процесу.

Відповідно до п. 31 Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 5 листопада 2008 року (993-2008-п) (далі - Положення), тренером - викладачем спортивної школи може бути особа, що має високі моральні якості, вищу освіту з фізичного виховання і спорту освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", "спеціаліст" чи "магістр".

Згідно із п. 2.5.1 Порядку часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затіердженого постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26 травня 2010 року (z0419-10) , Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності фінансуються витрати на оплату праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл, штат яких укомплектований відповідно до спеціалізації дитячо-юнацьких спортивних шкіл та наявних власних споруд.

За змістом ст. 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів - це витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису.

Отже, оскільки кошти в сумі 788 грн. 14 коп., які виділялись з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на оплату праці працівників Бахчисарайської районної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи Республіканської організації фізкультурно-спортивного товариства "Спартак", виплачені ОСОБА_4 саме як заробітна плата тренера-викладача з вільної боротьби, тобто на оплату праці за посадою, яку він займає, то оскаржуване рішення відповідача про стягнення вказаних коштів є протиправним. А відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги про незаконність судових рішень, порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та матеріалах справи.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.