Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011, позов задоволено. Стягнуто з Глобинського споживчого товариства заборгованість перед бюджетом в сумі 13604,80 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

ДПА у Полтавській області провела перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме: господарської одиниці - магазину, який розташований за адресою: Глобинський р-н, с. Жуки, вул. Леніна, та належить суб'єкту підприємницької діяльності - Глобинському споживчому товариству, за результатами якої був складений акт від 29 липня 2008 року (зареєстрований за № 00005755/1608067/23-414).

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги: підпункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) , пунктів 11, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які полягали: у незабезпеченні оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій згідно фіскальних звітних чеків (Z-звітів) № 0214 на суму 964,90 грн. та № 0215 на суму 1537,97 грн.; проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості - реалізації пляшки горілки "Холодний Яр" вартістю 17,10 грн. яка була проведена через реєстратор розрахункових операцій як горілка "Графська"; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 362,55 грн. сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій - 161,46 грн., невідповідність склала 201,09 грн.

19 серпня 2008 року Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000852303/2409, яким на підставі пункту 6 статті 17, статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосувала до Глобинського споживчого товариства штрафні (фінансові) санкції у сумі 1900,45 грн.

19 серпня 2008 року Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000852303/2409, яким на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) застосувала до Глобинського споживчого товариства штрафні (фінансові) санкції у сумі 12514,35 грн.

Правомірність вищезазначених рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій була предметом судового розгляду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2012 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року змінено, позов задоволено частково: скасовано рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0000862303/2410 від 19 серпня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12514,35 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 02 квітня 2013 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2013 року касаційну скаргу Глобинського споживчого товариства залишена без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року залишена без змін.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть учать ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи наявність рішення суду, що набрало законної сили, яким підтверджено правомірність застосування штрафних санкцій в загальній сумі 13604,80 грн., за відсутності доказів сплати нарахованих штрафних санкцій у добровільному порядку суб'єктом господарювання, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги встановлених вище обставин не спростовують. Фактичною підставою для звернення з даним позовом було визначено наявність рішень податкового органу про застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, несплата відповідачем застосованих до нього штрафних санкцій до відповідного бюджету та необхідність стягнення таких санкцій у судовому порядку. Підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не був визначений податковим органом як правова підстава для позову, а тому помилкове посилання на нього судом першої інстанції не вплинуло на правильність судового рішення, яке не містить застережень щодо стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом у відповідній сумі за рахунок його активів.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Утім, виходячи з того, що адміністративно-господарські санкції за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання застосовуються уповноваженими органами державної влади (ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України) у даному випадку, державною податковою інспекцією, а адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету (ч. 1 ст. 241 Господарського кодексу України) подання державною податковою інспекцією позову про стягнення з суб'єкта господарювання заборгованості перед бюджетом у вигляді несплачених сум штрафних санкцій не суперечить основним функціям державної податкової інспекції, визначеним Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Глобинського споживчого товариства відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.