В квітні 2013 року Відділ освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області яким просив визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3 обов'язкових вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень фінансово-господарської діяльності та п. п. 1, 2 Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 06.03.2013 року № 840-15/218.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі № 804/4921/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у зазначеній справі, позов задоволено.

При ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанції виходили з необґрунтованості відповідачем висновків, викладених у вимозі, їх незаконності та неузгодженості із приписами чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності у Відділі освіти Самарської районної у місті Дніпропетровську ради за період з 01.01.2009 року по 01.10.2012 року.

За результатами ревізії відповідачем складено акт від 14.02.2013 року № 840-21/001, із змісту якого вбачається, що порушення п. 3.1.4 Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності громади міста, затвердженого рішенням сесії V скликання Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 року № 41/11 "Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста" установою недоотримано фінансові ресурси на загальну суму 4277,47 грн., оскільки при здійсненні ревізором контрольного обміру приміщення, фактична площа орендованого приміщення становить 12,4 м.кв.; порушення п. 5.1.10 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 197.1.7 Податкового кодексу України (2755-17) завищені видатки на проведення виплат бюджетних коштів, внаслідок завищення вартості наданих послуг з організації харчування в навчальних закладах освіти на загальну суму 324415,42 грн. через включення до загальної вартості послуг податку на додану вартість.

На підставі вищенаведеного акту ревізії Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області 06.03.2013 року № 840-15/218 (вх.№ 235/1/24 від 18.03.2013р.) попередження та обов'язкові вимоги від 06.03.2013 року № 840-15/219 (вх.№ 234/1/24 від 18.03.2013 р.), якими вимагалося від відшкодувати ряд порушень, однак з вищевказаними порушеннями позивач не згоден.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, що між позивачем та ВАТ "Укртелеком" укладено договір оренди приміщення від 01.10.2003 року № 55С-245/03Г. Загальна площа нежитлового приміщення складає 11,2м.кв. При укладанні договору оренди було надано до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради технічний паспорт приміщення, виданий КП "ДМБТІ", згідно якого орендна площа приміщення 11,2 м.кв.

Пункт 3.1.4 Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності громади міста, затвердженого рішенням сесії V скликання Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 року № 41/11 "Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста", передбачав подання балансоутримувачем до комітету комунальної власності міської ради наступної інформації в письмовому вигляді яка повинна містити такі відомості про об'єкт оренди: будівля, споруда, нежитлове приміщення (адреса, загальна площа об'єкта, на якому поверсі розташовано (поверх, напівпідвал, підвал, горище), балансова вартість; дата, на яку зазначений об'єкт нерухомості не використовується за своїм цільовим призначенням та вільний від договірних зобов'язань; викопіювання з поповерхового плану, з виділенням об'єкта оренди; копія свідоцтва про реєстрацію права власності на об'єкт за територіальною громадою міста; лист -погодження управління міської ради, яке здійснює керівництво оперативною діяльністю балансоутримувача; відомості із заяви (у разі її надходження до балансоутримувача) про бажані умови передачі нерухомого майна в оренду (цільове використання, термін оренди тощо).

Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області у ході ревізії не встановлено неподання вищевказаної інформації комітету комунальної власності міської ради, що передувало укладенню договору оренди.

Також, площа приміщення, що надавалась в оренду, зазначалась за даними технічного паспорту.

Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127 (z0582-01) передбачає проведення в інших випадках технічної інвентаризації за бажанням замовника, але в даному випадку позивач не є власником приміщення, що також вбачається з технічного паспорту.

Також, інспектори відповідача не наділені повноваженнями здійснювати технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів, так як вказаними повноваженнями відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127 (z0582-01) , закріплені за бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону дитинства" основні засади охорони дитинства та державну політику у цій сфері визначає Верховна Рада України шляхом затвердження відповідних загальнодержавних програм. Проведення державної політики щодо охорони дитинства, розробку і здійснення цільових загальнодержавних програм соціального захисту та поліпшення становища дітей, координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій сфері забезпечує Кабінет Міністрів України. Щорічно Кабінет Міністрів України звітує Верховній Раді України про стан демографічної ситуації в Україні, становище дітей та тенденції його змін у ході впроваджених соціально-економічних перетворень. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, організацію безкоштовного харчування учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах.

Згідно договору Відділу освіти Самарської районної у м. Дніпропетровську ради з Комунальним підприємством "Шкільне харчування" "Мрія" від 23.03.2010 року № 1 загальна сума послуг з організації харчування склала 1172773,00 грн. (в тому числі ПДВ 195462,16 грн.), однак у 2010 році фактично перерахована сума у розмірі 722889,01 грн. Позивач вказує на те, що вказана сума у договорі від 23.03.2010 року № 1 була очікувана, але перерахована сума у розмірі 722889,01 грн. тобто у межах затверджених грошових норм та відповідно до узгоджених сум, відповідно до актів, які не містять нарахування ПДВ та підписані сторонами.

Під час ревізії, вбачається, що до структури ціни за послуги з організації харчування, зокрема, до торгівельної надбавки, податок на додану вартість не включався, та у структурі сплачених позивачем коштів за організацію харчування податок на додану вартість фактично відсутній, а отже і не сплачувався.

Відповідно до договору Відділу освіти Самарської районної у м.Дніпропетровську ради з Комунальним підприємством "Шкільне харчування" "Мрія" від 13.03.2009 року № 1м загальна сума послуг з організації харчування склала 773719,75 грн. (в тому числі ПДВ 128953,29 грн.), однак у 2009 році фактично перерахована сума у розмірі 712627,07 грн. Позивач вказує на те, що вказана сума у договорі від 13.03.2009 року № 1м була очікувана, але перерахована сума у розмірі 712627,07 грн. була вказана без урахування ПДВ та збільшена за рахунок збільшення грошової норми. Враховуючи затверджену грошову норму на харчування сума ПДВ має бути сплачена на суму понад грошову норму.

Згідно підпункту 5.1.10 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (був чинний до 1 січня 2011 року) звільняються від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я.

Крім того, до підпункту "г" підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров'я. Порядок надання таких послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 (1591-2004-п) "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах" Міністерству освіти і науки, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити дотримання норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах, затверджених цією постановою, у межах відповідних бюджетних призначень. Пунктами 5, 10, 25 Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах передбачено, що розподіл коштів на організацію гарячого харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, облік і звітність за використання коштів, які виділяються на безоплатне харчування, здійснюється відповідно до чинного законодавства. Потреби навчальних закладів на організацію харчування дітей задовольняються державою позачергово відповідно до затверджених нормативів. Відповідальними за виконання норм харчування є засновники (власники), керівники навчального та оздоровчого закладу.

Згідно з пунктом 6 Порядку надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1997 року № 1200 (1200-97-п) для організації харчування учнів у денних середніх навчальних закладах, зазначених у пункті 5 цього Порядку, для яких не встановлюються натуральні норми харчування, застосовуються грошові норми. З огляду на різницю ціни грошові норми визначаються з урахуванням раціонального харчування та дотримання санітарно-гігієнічних вимог виходячи з вартості харчування у школах-інтернатах того чи іншого регіону на підставі відповідних довідок органів управлінь освітою, але не більш як 3,5 гривні на день. При цьому вартість сніданку не може перевищувати 25 відсотків, обіду - 40, полуденку - 10, вечері - 25 відсотків денного раціону. Пункт 7 даного Порядку передбачає, що оплата харчування учнів здійснюється за безготівковим розрахунком, тобто за попередньо придбаними абонементами (талонами), за цінами без додаткового врахування сум податку на додану вартість відповідно до режиму (норми) харчування (сніданок, обід, полуденок, вечеря).

Відповідно з наданими до ревізії бухгалтерськими документами, послуги по харчуванню учнів надавалися в повному обсязі, згідно перерахованих грошових коштів, без фактичного врахування ПДВ.

Враховуючи затверджену грошову норму на харчування сума ПДВ має бути сплачена на суму понад грошову норму. Зазначення сторонами договорів ПДВ у складі послуги може означати оподаткування даної операції за нульовою ставкою, та наразі не зобов'язує будь яку зі сторін нараховувати ПДВ.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з позицією окружного адміністративного та апеляційного судів, що позивач у відповідності до затверджених обсягів видатків, плану асигнувань та фактичного фінансування проводив харчування у відповідності до розрахунку на день затвердженого виконавчим комітетом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли оскаржувані рішення з дотриманням норм матеріального права та діючого законодавства України.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.