розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року у справі за позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до кредитної спілки "Профіт-Центр 2004", треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про припинення юридичної особи, -

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року відмовлено в задоволенні позову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до кредитної спілки "Профіт-Центр 2004" про припинення юридичної особи.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями у справі, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України проведено позапланову інспекцію кредитної спілки "Профіт-Центр 2004", про що складено відповідний акт від 19 лютого 2010 року № 132/43/2.

Крім того, 12 грудня 2009 Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України складено акт № 1646/43/2 про порушення, відповідно до положень якого інспектори дійшли висновку про те, що кредитна спілка є неплатоспроможною.

За результатами перевірки винесено розпорядження № КС-432/10-87 від 16 березня 2010 року, яким зобов'язано відповідача провести позачергові загальні збори кредитної спілки з визначенням переліку питань для їх вирішення вказаним органом управління, зокрема, припинити діяльність кредитної спілки "Профіт-Центр" як юридичної особи.

Так, відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про кредитні спілки" від 20 грудня 2001 року № 2908-III- ліквідація кредитної спілки провадиться, зокрема, за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.

Згідно до п. 2.2.2 Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16 січня 2004 року № 7 (z0148-04) - ознаками неплатоспроможності кредитної спілки можуть бути невиконання кредитною спілкою протягом 30 робочих днів з дня отримання вимоги щодо виконання зобов'язань 10 і більше відсотків суми своїх прострочених зобов'язань або перевищення збитків кредитної спілки на 25 відсотків суми резервного капіталу, обов'язкових пайових внесків та обов'язкових цільових внесків у додатковий капітал.

В підтвердження доводів неплатоспроможності позивач посилається на акт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 12 грудня 2009 року, яким встановлено неплатоспроможність кредитної спілки "Профіт-Центр", а тому вважає, що є підставою для припинення її діяльності.

При цьому, колегія суддів погоджує твердження судів попередніх інстанцій про те, що вказаним положенням визначено лише ознаки неплатоспроможності кредитної спілки. Натомість законодавством не уповноважено позивача встановлювати стан платоспроможності чи неплатоспроможності кредитної спілки та застосовувати у зв'язку з такими обставинами відповідні заходи впливу.

Крім цього, згідно вимог чинного законодавства України питання платоспроможності вирішується в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII від 14 травня 1992 (2343-12) року.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.