Суддя Вищого адміністративного суду України Карась О.В., перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.10.2013 К/9991/53208/12

у справі № 2а-14187/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система - Київ"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

Державна податкова служба звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.10.2013 К/9991/53208/12.

Відповідно до ст. 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) ), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Установлений ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є вичерпним.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права; ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Незазначення у заяві конкретних, різних за змістом, судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, у тому числі ненадання копій зазначених у заяві рішень, є невідповідністю такої заяви вимогам ст. 239 та 239 -1 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів заяви вбачається, що податковим органом у заяві не зазначено різних за змістом, судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, не наведено обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, а також не надано різних за змістом судових рішень, в яких має неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 239 та 239 -1 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач постановляє ухвалу, якою заявник повідомляється про недоліки заяви та про строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

У разі неусунення зазначених недоліків така заява відповідно до вимог ч. 1 ст. 239 -2 Кодексу адміністративного судочинства України буде повернута заявнику.

Керуючись статтями 236 – 239 -2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.10.2013 К/9991/53208/12 залишити без руху та надати заявнику строк у тридцять днів з моменту отримання ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків.