Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.04.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, що полягали у неприйнятті у ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди: грудень 2009 року та січень 2010 року та ненаданні роз'яснення причин неприйняття таких декларацій. Зобов'язано посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м.Києва провести податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" за звітні місяці: грудень 2009 року - січень 2010 року.

Окружним адміністративним судом м.Києва постановлено окрему ухвалу від 16.04.2010, яку направлено начальнику ДПІ у Шевченківському районі м.Києва для розгляду. З метою усунення в майбутньому вказаних порушень законності та недоліків у роботі посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м.Києва зобов'язано начальника ДПІ у Шевченківському районі м.Києва провести службове розслідування та розглянути питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, якими безпідставно не були прийняті в ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди: грудень 2009 року та січень 2010 року.

Окрема ухвала залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010.

ДПІ у Шевченківському районі м.Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (z0320-08) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (z0320-08) (далі Інструкція).

Відповідно до п. 1. Розділу ІІ Інструкції платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" включено до системи подання податкових документів в електронному вигляді на підставі договору про визнання електронних документів

Позивачем було сформовано електронні податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди: грудень 2009року січень 2010 року та скеровані на адресу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, однак такі прийняті не були без зазначення підстав відмови у їх прийнятті.

Відповідно до п. 7.5 розділу ІІІ Інструкції підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було надіслано другу квитанцію, в якій зазначено про неприйняття податкової декларації.

Відповідно до абз. 1 п.п. 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Таким чином, закон зобов'язує службову (посадову) особу контролюючого органу прийняти податкову декларація без попередньої перевірки зазначених у ній показників і забороняє такій особі відмовляти у прийнятті декларації з будь-яких причин або висувати будь-які передумови щодо такого прийняття. Дії з відмови у прийняття декларації розцінюються як перевищення службових повноважень такою особою.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про протиправність дій посадових осіб відповідача щодо неприйняття у позивача податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди: грудень 2009 року та січень 2010 року.

Виявивши під час розгляду справи порушення посадовими особами відповідача вимог п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, яким передбачено обов'язок контролюючого органу прийняти податкову декларацію, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, постановив законну окрему ухвалу з метою усунення в майбутньому порушень законності та недоліків у роботі посадових осіб відповідача.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних і обґрунтованих судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.04.2010, окрему ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.