розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 у справі №2а-7407/10/0570 за позовом Приватного акціонерного товариства "Укрвуглебуд" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Укрвуглебуд" (далі-ПАТ "Укрвуглебуд", позивач) до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі-ДПІ у Ворошиловському рійоні м.Донецька, відповідач) задоволено. Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 28.12.2009 №0003142340/1; №0003122340/1; №0003112340/1; №0007991740/1; №0003162340/1.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 06.09.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 11.09.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 16.2 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 2, п. 3.1 ст. 3, п. 5.1 ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30.12.1997 №207/472/51/157 (z0020-98) (далі-Інструкція №207/472/51/157), п. 19 Порядку стягнення плати за користування надрами для добичі корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 №1014 (1014-97-п) (далі-Порядок №1014), п. 1.2 ст. 1, п.п. 2.1, 2.2 ст. 2, п. 3.1 ст. 3, п. 5.1 ст. 5 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом комітету України з питань геології та використання надр, Державною податковою адміністрацією України від 23.06.1999 №105/309 (z0474-99) (далі-Інструкція №105/309), п. 15 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 №115 (115-99-п) (далі-Порядок №115), п.п. 1.3, 1.15 ст. 1, пп. "д" пп.4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п. 4 ст. 11 ст. 86, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №1570/23-2/30556313 від 23.09.2009, складеного за результатом планової виїзної перевірки ПАТ "Укрвуглебуд" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, та за результатом адміністративного узгодження, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.12.2009:

- №0003142340/1 про визначення суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі 510481,72грн., у тому числі 339754,47грн.- основного платежу та 170727,25грн. - штрафних (фінансових) санкцій. Підставою для визначення податкового зобов'язання слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.1.2 ст.1, п.2.1, 2.2 ст.2 п.3.1 ст.3 та ст.6 Інструкції №105/309 (z0474-99) , п.15 Порядку №115 (115-99-п) ;

- №0003122340/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 778032,00грн., у тому числі 518686,00грн. - основного платежу та 259343,00грн. - штрафних (фінансових) санкцій, за порушення п.п.7.4.1 та п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "про податок на додану вартість";

- №0003112340/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 6771961,00грн., у тому числі 3107365,00грн. основного платежу та 3664596,00грн. штрафних (фінансових) санкцій, за порушення п.3.1 ст.3, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3 та п.5.9 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 та п.16.2 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- №0007991740/1 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у сумі 50850,00грн., у тому числі 16950,00грн. основного платежу та 33900,00грн. штрафних (фінансових) санкцій, за порушення п.3.1, п.1.15 ст.1, п.п.4.2.9 "д" п.4.2 ст.4, п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8, п.19.2 "а" ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб";

- № 0003162340/1 про визначення суми податкового зобов'язання з платежів за користування надрами загальнодержавного значення у сумі 1017804,16грн., у тому числі 677969,44грн. основного платежу та 339834,72грн. штрафних (фінансових) санкцій, за порушення ст.2, п.3.1 ст.3 та ст.6 Інструкції №207/472/51/157 (z0020-98) та п.19 Порядку №1014 (1014-97-п) .

В частині визначення податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, згідно податкового повідомлення-рішення від 28.12.2009 №0003142340/1, податковий орган виходив з того, що фактично сплату збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету здійснював Договір " 1 про сумісну діяльність від 02.10.2003 шахти ім. Стаханова ДП "Красноармійськвугілля" та ВАТ "Укрвуглебуд", в той час, як відповідальність по сплаті до бюджету платежів збору за геологорозвідувальні роботи покладено на ВАТ "Укрвуглебуд", як суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснював комплекс робіт на підставі отриманого у відповідності до законодавства спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно п.2.1 ст.2 Інструкції №105/309 (z0474-99) , платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форм власності, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України.

Згідно норм ст.ст. 24, 33 Кодексу України "Про надра", користувачі надр мають право: здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу. Відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин. Пунктом 2.2 ст.2 Інструкції №105/309 (z0474-99) передбачено, якщо до складу підприємства-надрокористувача входять структурні підрозділи, які не мають статусу юридичної особи та здійснюють видобуток корисних (шахти, рудники, кар'єри, цехи тощо), то платником збору є підприємство-надрокористувач, до складу якого входять такі структурні підрозділи.

Згідно п.15 Порядку №115 (115-99-п) , надрокористувачі несуть відповідальність за правильність обчислення збору за виконані геологорозвідувальні роботи, повноту і своєчасність подання його внесення до бюджету, а також за правильність обчислення і своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків.

Відповідно до п.5.3 Договору №1 про сумісну діяльність від 02.10.2003 шахти ім. Стаханова ДП "Красноармійськвугілля" та ВАТ "Укрвуглебуд" по відпрацьовуванню запасів шару К-5 від 2 жовтня 2003 року, керівництво сумісною діяльністю по даному Договору, а також ведення спільних справ доручається Учаснику 2 (ВАТ "Укрвуглебуд") відповідно прийнятих рішень, передбачених п.5.2 даного договору. Договір підписаний та скріплений печатками сторін та зареєстрований платником податків згідно діючого законодавства.

За результатом розгляду справи встановлено, що позивач, саме діючи як Учасник 2 Договору №1 про сумісну діяльність від 02.10.2003, отримав в установленому законом порядку спеціальний дозвіл на користування надрами №3343 від 13.07.2004 на видобування запасів кам'яного вугілля пласта К-5 у межах шахтного поля шахти ім. О.Г.Стаханова, що є предметом Договору №1 про сумісну діяльність.

А тому, слід погодитися з висновком суду попередніх інстанцій про правомірність нарахування та сплати ВАТ "Укрвуглебуд" збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, від Договору №1 про сумісну діяльність, як фактичного користувача надрами, на підставі п.5.3 Договору №1 про сумісну діяльність від 02.10.2003.

В частині визначення податку на додану вартість податковий орган виходив з того, що позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями щодо придбання товарно-матеріальних цінностей, по яким відсутні первинні документи на підтвердження їх використання у господарській діяльності позивача.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту звітних періодів було віднесено суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, які були використані для технічного обслуговування та ремонту гірничого обладнання, що безпосередньо пов'язано з їх використанням у господарській діяльності позивача, а саме, утримання обладнання у технічно-справному стані та проведення ремонтів основних засобів.

З огляду на зазначене, визначення позивачеві податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення від 28.12.2009 №0003122340/1 є безпідставним.

Підставою для прийняття податкового повідомленні-рішення від 28.12.2009 №0003112340/1 стали встановлені відповідачем порушення п.3.1 ст.3, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.2 п.5.3 та п.5.9 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 та п. 16.2 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме в частині заниження позивачем податку на прибуток у сумі 3107365,00грн., у тому числі у 1 кварталі 2008 року у сумі 834415,00грн., півріччя 2008 року у сумі 1465384,00грн., 3 квартали 2008 року у сумі 3246758,00грн., 2008 рік у сумі 2689527,00грн. та 1 квартал 2009 року у сумі 417838,00грн., в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 7075744,00грн., у т.ч. за 2008 рік у сумі 3205855,00грн. та 1 квартал 2009 року в сумі 3869889,00грн.

При цьому, податковий орган виходив з того, що ВАТ "Укрвуглебуд" у 3 кварталі 2008 року до складу валового доходу не включено безповоротну фінансову допомогу в сумі 1000000,00грн., отриману від ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод"; не включено до складу валового доходу безоплатно отримані на умовах давальницьких матеріалів запчастини та матеріали для технічного обслуговування та ремонту гірничого обладнання від Договору №1 про сумісну діяльність від 02.10.2003 на суму 476520,15грн.; при проведенні розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів не відображено у колонці 4 "запаси, використані не у господарській діяльності" таблиці 1 розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів запаси, вартість яких не відноситься до складу валових витрат; неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати на оплату робіт стороннім організаціям на проведення різних видів ремонтів основних фондів, які відносяться на збільшення балансової вартості основних фондів.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

За змістом п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 вказаного Закону безповоротною фінансовою допомогою є сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Отже, сума заборгованості платника податку перед іншою особою (кредиторська заборгованість) включається до складу валового доходу платника податку, якщо відпали передбачені законом підстави для стягнення такої заборгованості, у зв'язку з чим товари (роботи, послуги), з придбанням яких у платника податку виникла кредиторська заборгованість, фактично отримані ним безоплатно.

Згідно приписів ст. ст. 257, 264 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, яка свідчить про визнання нею свого боргу чи іншого обов'язку.

За результатом розгляду справи встановлено, що відповідно до акту звіряння по договору №15 від 15.04.2005 між ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод" та ВАТ "Укрвуглебуд" станом на 31.10.2007 значиться кредиторська заборгованість за ВАТ "Укрвуглебуд" в сумі 100000,00грн. Згідно акту звіряння по договору №15 від 15.04.2005 між ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод" та ВАТ "Укрвуглебуд" станом на 31.10.2008 значиться кредиторська заборгованість за ВАТ "Укрвуглебуд" в сумі 100000,00грн. Згідно акту звіряння по договору №15 від 15.04.2005 між ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод" та ВАТ "Укрвуглебуд" станом на 31.10.2009 значиться кредиторська заборгованість за ВАТ "Укрвуглебуд" в сумі 100000,00грн.

З огляду на зазначене, наявність зобов'язання ВАТ "Укрвуглебуд" сплатити ВАТ "Ясинуватський машинобудівний завод" заборгованість в розмірі 1000000,00грн., яке документально підтверджено актами звіряння розрахунків, не може вважатися безповоротною фінансовою допомогою і не включається до складу валового доходу у відповідності до п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Щодо отримання на умовах давальницьких матеріалів запчастин та матеріалів для технічного обслуговування та ремонту гірничого обладнання, судом встановлено, що давальницькі матеріали в сумі 458901,17грн., отримані від Договору №1 про сумісну діяльність між ДП "Красноармійськвугілля" і ВАТ "Укрвуглебуд" від 02.10.2003, витрачено на технічне обслуговування обладнання ВАТ "Укрвуглебуд" в рамках виконання гірничих робіт для замовника - Договору №1 про сумісну діяльність від 02.10.2003, у відповідності до п.2.1 договору на проведення гірничих робіт №35/1 від 20.07.2004, яким передбачено, що вартість робіт визначається щомісячно, на підставі калькуляції та містить в собі відшкодування всіх витрат підрядника.

Отже, позивачем обґрунтовано не включено до складу валових доходів у 2 кварталі 2008 року отримані від Договору сумісної діяльності №1 давальницькі запчастини та матеріали для технічного обслуговування і ремонту власного гірничого обладнання в сумі 458901,17грн.

Відповідно до п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно експертного висновку №02-/76-10 судово-економічної експертизи у справі №2а-74/10+04570 методом порівняння встановлено відсутність розбіжностей в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів на підставі оборотно-сальдових відомостей і відображеного у деклараціях з податку на прибуток підприємства згідно додатків №К1/1.

Виходячи з проведених досліджень, у відповідності до наказу №5 ВАТ "Укрвуглебуд" від 30.01.2008, бухгалтерської довідки від 31.01.2008 та журналу проводок за січень 2008 року у зв'язку з виробничою необхідністю визнано капітальними інвестиціями та передано з кредиту 28 рахунку "Товари" на дебет 15 рахунку "Капітальні інвестиції" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1172278,36грн. В таблиці 1 додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток ВАТ "Укрвуглебуд" за 2008 рік, у відповідності з вимогами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) дані ТМЦ відображено як "Запаси, використані не в господарській діяльності" в сумі 1172278,00грн.

Списання матеріалів, змінних частин та механізмів гірничого обладнання, рух яких відображено в матеріальних звітах підзвітних осіб, провадилось на підставі наданих на дослідження Актів приймання виконаних робіт по дільницях, згідно яких цільове призначення використання вказаних матеріальних цінностей - технічне обслуговування гірничого обладнання ВАТ "Укрвуглебуд".

Відповідно до п.3.2, 3.5 "Положення про технічне обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств", затвердженого Наказом Міністерства промислової політики України від 04.07.2003 №281 (z0733-03) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2003 №733/8054, технічне обслуговування не є поточним або капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією, технічним переозброєнням чи іншим видом поліпшення основних фондів. Перелік робіт, які відносяться до технічного обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств, наведений у додатку 1. Більш детальний перелік робіт, які відносяться до технічного обслуговування устаткування, розробляється окремо па кожному підприємстві, з урахуванням специфіки виробничого та технологічного процесу, та затверджується наказом по підприємству.

Відповідно до п.21 Додатку №1 до Положення №281 (z0733-03) , до переліку робіт, які відносяться до технічного обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств, належить "Проведення заміни змінного устаткування, швидкозношуваних запасних частин і технологічних пристроїв...".

З матеріалів справи вбачається, що перелік робіт, які належать до технічного обслуговуваня обладнання затверджено наказами №38 від 29.12.2007 "Про технічне обслуговування на 2008 рік" та №39 від 29.12.2008 "Про технічне обслуговування на 2009 рік".

Експертом, на підставі наданих на дослідження документів, методом порівняння переліку робіт (включаючи заміну зношених змінного устаткування, запасних частин і технологічних пристроїв), які відносяться до технічного обслуговування гірничого обладнання, зазначених у наказах про технічне обслуговування, та переліку матеріалів, змінного устаткування, запасних частин і технологічних пристроїв, вказаних в Актах виконаних робіт про технічне обслуговування та матеріальних звітах підзвітних осіб, встановлено, що списання матеріалів, змінного устаткування, запасних частин і технологічних пристроїв, вказаних в Актах виконаних робіт про технічне обслуговування проведено в рамках Наказів №38 від 29.12.2007 та №39 від 29.12.2008.

В результаті проведеного експертом дослідження, на підставі матеріальних звітів, в додатку №2 розраховано вартість запасів, використаних на ремонт, та має бути віднесено до валових витрат в межах ліміту на ремонт основних фондів у відповідності до п.8.7.1 ст. 8 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", якою передбачено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів етапом на початок такого звітного періоду, та на 2008 рік становить 3794352,00грн., використано на ремонти основних засобів, виходячи з даних матеріальних звітів підзвітних осіб за 9 місяців 2008 року - 2270554,00грн., за 2008 рік - 2735554,00грн., що не перевищує суму встановленого ліміту.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток в сумі 3107365,00грн. та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2008 рік в сумі 3205855,00грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 3869889,00грн.

В частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у сумі 50850,00грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 28.12.2009 №0007991740/1 податковий орган виходив з того, що сума непогашеної позики прирівнюється до доходу фізичної особи.

Судом встановлено, що за договором позики №37 від 08.10.2008 ВАТ "Укрвуглебуд" на підставі Положення про умови та порядок надання позик робітникам ВАТ "Укрвуглебуд" надало співробітнику ОСОБА_3 позику у розмірі 130000,00грн., яку останній зобов'язувався повернути до 08.11.2009. Відповідно до виписки з наказу ВАТ "Укрвуглебуд" №62/к від 27.02.2009, заступник директора ОСОБА_3 з 27.02.2009 звільнений.

Відповідно до п.3.3 Положення по умови та порядок надання позик працівникам "Укрвуглебуд", сума позики або її відповідна частина вважається повернутою працівником в момент її внесення в касу підприємства або в момент перерахування відповідної суми на банківський рахунок підприємства.

Згідно п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до п.п. "а" п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 наведеного Закону, до складу місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді: суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням.

Матеріали справи не містять документів, які свідчать про анулювання боргу ОСОБА_3 за договором позики №37 від 08.10.2008 на дату його звільнення. В той час як повернення громадянином ОСОБА_3 позики в передбачений договором термін підтверджується прибутковими касовими ордерами №134761 від 22.10.2008 на суму 17000,00грн., та №356 від 23.10.2009 на суму 113000,00грн.

Враховуючи вищезазначене, висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність визначення позивачеві податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб є правильним.

В частині визначення суми податкового зобов'язання з платежів за користування надрами загальнодержавного значення у сумі 1017804,16 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 28.12.2009 № 0003162340/1 податковий орган виходив з того, що позивачем не надано розрахунку по збору за користування надрами загальнодержавного значення, внаслідок чого занижено збір у сумі 677969,44грн.

Згідно п. 2.1 ст.2 Інструкції №207/472/51/157 (z0020-98) платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють видобування корисних копалин.

Відповідно до п.3.1 ст.3 наведеної Інструкції, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється за обсяги погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяги видобутих) корисних копалин. Об'єктом справляння плати є: обсяги фактично погашених балансових та позабалансових запасів корисних копалин - для вугілля кам'яного.

Згідно п.3 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264 (264-2008-п) , об'єктом справляння платежу є обсяг (кількість) погашених або видобутих корисних копалин.

За результатом розгляду справи встановлено, що обсяг видобутих корисних копалин - вугілля кам'яного на технічній межі ділянки на полі шахти ім. О.Г. Стаханова за 1 квартал 2008 року - 77306 тон, за 2 квартал 2008 року - 12686 тон, за 3 квартал 2008 року 79360 тон, за 4 квартал 2008 року 78318 тон, за 1 квартал 2009 року - 63413 тон, який є об'єктом обчислення плати за користування надрами для видобування корисних копалин, фактично виконано Договором №1 про сумісну діяльність від 02.10.2003, а тому нарахування та сплату плати за користування надрами для видобування корисних копалин за даний обсяг видобутих корисних копалин ВАТ "Укрвуглебуд" здійснювало від Договору №1 про сумісну діяльність від 02.10.2003, як фактичного користувача надрами на підставі п.5.3 Договору №1 про сумісну діяльність від 02.10.2003, яким передбачено, що керівництво сумісною діяльністю по цьому договору, а також ведення спільних справ доручається ВАТ "Укрвуглебуд".

З розрахунків плати за користування надрами для видобування вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини вбачається, що платником значиться Договір №1 про сумісну діяльність від 02.10.2003, плата за користування надрами: за 1 квартал 2008 року - 154612,00 грн., за 2 квартал 2008 року - 25372,00 грн., за 3 квартал 2008 року 158720,00 грн., за 4 квартал 2008 року 156636,00 грн., за 1 квартал 2009 року - 182629,44 грн., усього на суму 677969,44грн. Зазначені розрахунки засвідчені підписами від імені керівника, головного бухгалтера, головного маркшейдера та печаткою ВАТ "Укрвуглебуд", а також містять штампи "Отримано" Державної податкової інспекції у Димитрові та Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Отже, за встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо неправомірності визначення позивачеві податкового зобов'язання з платежів за користування надрами загальнодержавного значення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.