за позовом Військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України " 1 Управління начальника робіт"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.09.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м.Києва від 25.07.2008 № 0007911503/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

На підставі акта перевірки № 3066 від 25.07.2008, відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за затримку на 31 день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 241829,35 грн. позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 20% від зазначеної суми, та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007911503/0 від 25.07.2008 на суму 48365,87 грн.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0007911503/0 від 25.07.2008, безвідносно до мотивів з яких виходили суди при обґрунтуванні рішень.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Виходячи із змісту пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , йому загрожує прогресуючий штраф за пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону.

Відповідно до пп.15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Виходячи із системного аналізу норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) можна дійти висновку, що сума штрафних санкцій, передбачених пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону, є складовою податкового зобов'язання. А відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону.

З огляду на те, що узгоджені податкові зобов'язання з податку на землю за грудень 2002 року сплачені позивачем 31.01.2003, нарахування штрафних санкцій 25.07.2008 здійснено відповідачем поза межами строку, встановленого пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 вищезазначеного Закону.

Помилковість мотивів висновків судів попередніх інстанцій не може бути підставою для задоволення касаційної скарги та скасування постановлених у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.09.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.