розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Санаторій "Золотий пляж" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року

у справі № 2а-14400/10/12/0170 за позовом Приватного акціонерного товариства "Санаторій "Золотий пляж" до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання дій протиправними, -

Закрите акціонерне товариство "Золотий пляж" (далі - Позивач, ЗАТ "Золотий пляж") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (далі - відповідач, ДПІ) в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення ЗАТ "Золотий пляж" від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на суму 16713578,00 грн., в тому числі наростаючим підсумком: за півріччя 2008 року, в сумі 916408,00 грн., три квартали 2008 року - в сумі 1951239,00 грн., за 2008 року - в сумі 6544813,00 грн., за 1-й квартал 2009 року в сумі 8660593,00 грн., півріччя 2009 - в сумі 10592535,00 грн., три квартали 2009 року - в сумі 12634240,00 грн., за 2009 року - в сумі 14682228,00 грн., 1-й квартал 2010 року - в сумі 16713578,00 грн., за результатами акту перевірки від 23 серпня 2010 року № 2852/23-1/02650593/151;

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення залишку від'ємного значення ПДВ, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації ПДВ) на суму 14236806,00 грн., за результатами акту перевірки від 23 червня 2010 року № 2852/23-1/02650593/151;

- зобов'язання відповідача провести по картці особового рахунку позивача розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток відповідно до податкових декларацій за півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, за 2008 рік, 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року, за 2009 рік, 1-й квартал 2010 року;

- зобов'язати відповідача провести по картці особового рахунку позивача розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до податкових декларацій позивача за квітень-грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року, січень-березень 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2013 року в задоволенні адміністративного суду Закритого акціонерного товариства "Золотий пляж" відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Золотий пляж" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.01.13 у справі № 2а-14400/10/12/0170 - без змін.

Позивач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року і прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту та із того, що суми від'ємного значення податку не підлягають внесенню до карток особових рахунків, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову й в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Зазначаючи про те, що оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо складання акту перевірки, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що предметом розгляду в даній адміністративній справі не є дії податкового органу щодо формування висновків в акті перевірки, а фактично - дії щодо зменшення ЗАТ "Золотий пляж" від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток та щодо зменшення залишку від'ємного значення ПДВ, що є окремими діями суб'єкта владних повноважень, відмінними від складання акту перевірки та формулювання в ньому висновків.

Внесення змін до облікових даних платника податків (картках особового рахунку, інформаційних базах співставлення податкового кредиту та зобов'язань тощо) є наслідком відображення податковим органом висновків акту перевірки на підставі рішень контролюючого органу, що винесені за результатами проведеної перевірки, які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку. В той же час, судами попередніх інстанцій існування таких обставин не встановлювалась і не досліджувалось.

Окрім того, висновок судів попередніх інстанцій про те, що суми від'ємного значення податку не підлягають внесенню до карток особових рахунків не ґрунтуються на системному аналізі нормативно-правових актів, що регулюють відображення даних платника податку щодо розрахунків з бюджетом.

Так, зокрема, суди не звернули увагу на розділ 8 Наказу Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 (z0843-05) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123 (z0843-05) "Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", з аналізу якого слідує, що відображення даних від'ємного значення суми податку має вплив на підбиття підсумків в особових рахунках платників.

Окрім того, не надано оцінки судами попередніх інстанцій й тому, що відповідно до пункту 3.9 вказаної вище Інструкції зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що судами попередніх інстанцій рішення винесені з порушенням положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на те, що судами повно і всебічно не з'ясовано всіх важливих обставин у справі.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Санаторій "Золотий пляж" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року скасувати.