Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Рецебуринського Ю.Й., Ситникова О.Ф., Стародуба О.П., Штульмана І.В., перевіривши заяву Військової частини А0515 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Військової частини А0515 про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги,

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року встановлено, що заява Військової частини А0515 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2013 року не відповідає вимогам статей 239 і 2391 КАС України, оскільки за подання заяви недоплачена сума судового збору в розмірі 24, 08 грн.

12 листопада 2013 року на виконання ухвали суду Військова частина А0515 надіслала квитанцію про доплату судового збору в розмірі 24,08 грн.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В ухвалі від 26 вересня 2013 року, яку просить переглянути ^заявник, Вищий адміністративний суд України погодився з рішенням суду апеляційної інстанції про задоволення позову з тих мотивів, що при визначенні складу грошового забезпечення для встановлення розміру одноразової грошової допомоги, яка призначається відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"", підлягає застосуванню частина друга статті 9 вказаного Закону, а не Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (499-2008-п) , який звужує поняття грошового забезпечення, визначеного в Законі, що має вищу юридичну силу ніж вказана постанова.

Однак в ухвалі від 19 лютого 2013 року (справа № К/9991/4187/12) суд касаційної інстанції, залишивши без змін рішення суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову виходив з того, що при обчисленні одноразової грошової допомоги, яка призначається відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" слід виходити не зі складу грошового забезпечення військовослужбовців, визначеного частиною другою статті 9 вказаного Закону, а зі складових грошового забезпечення, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (499-2008-п) , оскільки вказаним Законом Кабінету Міністрів України надано право визначати умови виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, з рішень Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2013 року і від 26 вересня 2013 року вбачається неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС України є підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_5 до Військової частини А0515 про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2013 року.

Ухвалу про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надіслати до Верховного Суду України протягом п'яти днів з дня її постановлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.