за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Авто", третя особа: Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області про стягнення коштів,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року,

У січні 2009 року Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (далі - УПФ) пред'явило в суді позов до ОСОБА_4 про стягнення 3 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля.

На обґрунтування позовних вимог УПФ послалося на те, що при придбанні автомобіля в грудні 2007 року ОСОБА_4 повинна була сплатити до Державного бюджету 3 % від вартості купленого транспортного засобу, що становить 3425 грн, в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Однак, фактично на спеціальний рахунок з обліку збору в грудні 2007 року від ОСОБА_4 за платіжним дорученням ХФ АКБ "Правексбанк" надійшло лише 225 грн збору і, як наслідок, недоплаченою до бюджету залишилось 3200 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, відповідач не виконала покладеного на неї законодавством обов'язку щодо сплати в повному обсязі збору до Пенсійного фонду, тому несплачена різниця підлягає сплаті в примусовому порядку.

Ухвалою судді Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 року неналежного відповідача ОСОБА_4 замінено належним - ТОВ "Лідер-Авто".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Лідер-Авто" 3200 грн недоплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а також неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування прийнятого ним рішення.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися судами в процесі її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що проведеною позаплановою перевіркою щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів за період з 1 січня 2007 року по 31 березня 2008 року (акт № 20 від 9 червня 2008 року), комісією у складі спеціалістів УПФ та МВ РЕР УДАІ УМВС України у Херсонській області, виявлено порушення вимог Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 400/97-ВР (400/97-ВР) ) та постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" (1740-98-п) (далі - Порядок).

Зокрема, встановлено, що ОСОБА_4 у грудні 2007 року зареєструвала у МВ РЕР УДАІ УМВС України у Херсонській області на своє ім'я придбаний транспортний засіб Skoda Octavia. Згідно з вартістю об'єкта оподаткування, сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що повинна бути сплачена, становить 3425 грн, однак фактично по платіжному дорученню ХФ АКБ "Правексбанк" №2384/з581 від 26 грудня 2007 року до Пенсійного фонду перераховано збору на суму 225 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація автомобіля Skoda Octavia була проведена на підставі платіжного документа про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який не відповідає дійсності, тобто є підробленим.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що ОСОБА_4 у повному обсязі виконано зобов'язання по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, передано готівкові кошти до банківської установи та отримано платіжне доручення з відміткою банку, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі та здійснення відповідного платежу.

Зазначений висновок апеляційного суду є обґрунтованим, а його рішення законним з огляду на таке.

Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Згідно статті 3 Закону № 400/97-ВР збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Порядком встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м.Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Відповідно до пункту 14 Порядку органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_4 сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3425 грн, що і стало підставою для реєстрації легкового автомобіля органами Державтоінспекції. Вказана обставина підтверджується квитанцією АКБ "Правекс-Банк" №2483/з581 від 26 грудня 2007р. (а.с. 17)

Відповідно до статті 1091 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Відповідно до пункту 8 глави 2 розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 (z0768-03) , після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Отже, з урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4 у повному обсязі виконано зобов'язання по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а позовні вимоги УПФ є безпідставними.

За обставин, коли апеляційний суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, а доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, ухвалене ним рішення слід залишити в силі, а касаційну скаргу - без задоволення.