провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці про скасування наказу та поновлення на роботі, касаційне провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Державної митної служби України та Чернівецької обласної митниці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року, -

У лютому 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України та Чернівецької обласної митниці, у якому просив визнати незаконним його звільнення та скасувати наказ Державної митної служби України від 25 січня 2012 року № 107-к в частині припинення ОСОБА_3 перебування на державній службі в митних органах.

Поновити позивача на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці з 26 січня 2012 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Державна митна служба України та Чернівецька обласна митниця звернулися з касаційними скаргами, в яких просять рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційних скарг, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 10 вересня 2003 року по 26 січня 2012 року ОСОБА_3 проходив державну службу на різних посадах в митних органах України. Присягу державних службовців позивач прийняв 10 вересня 2003 року, про що свідчить відмітка в трудовій книжці.

У період з 16 січня 2012 року по 25 січня 2012 року згідно наказу ДМСУ від 13 січня 2012 року №35 з метою надання практичної та методичної допомоги Чернівецькій обласній митниці в організації митного контролю та оформлення, реалізації заходів з питань справляння митних платежів, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, протидії корупції, а також кадрового забезпечення в Чернівецькій обласній митниці працювала комісія, визначена зазначеним наказом.

За результатами роботи головою комісії-заступником директора Організаційно-розпорядчого департаменту Бойченко Т.Ю. 25 січня 2012 року подано доповідну записку Голові ДМСУ Калєтніку І.Г. Зокрема, комісією в доповідній записці зафіксовано пропуск ОСОБА_3 вантажного транспортного засобу через "Зелений коридор", внаслідок чого несплачений єдиний збір до Державного бюджету України в розмірі 10,53 грн.

У своїх поясненнях, наданих Голові Державної митної служби України ОСОБА_3 зазначив, що транспортний засіб, державний номер НОМЕР_1, оформився ним 30 грудня 2011 року по смузі "Зелений коридор" згідно поданого реєстраційного документу на транспортний засіб, в якому на момент оформлення було зазначено, що даний транспортний засіб є легковим. Вважає, що на момент митного оформлення він діяв згідно чинного законодавства та відповідно пред'явлених документів.

З урахуванням зазначених у доповідній записці фактів порушення посадовими особами митниці вимог законодавства та враховуючи пропозиції, викладені в цій записці, 25 січня 2012 року наказом ДМСУ №107-к за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу" припинено з 26 січня 2012 року перебування ОСОБА_3 на державній службі в митних органах.

Відповідно до статті 413 Митного кодексу України (який був чинний на час виникнення спірних відносин; далі - МК) посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 Закону України "Про державну службу": "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Отже, як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Закону України "Про державну службу" за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення; до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Згідно зі статтею 408 МК правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом і лише в частині, що ним не регулюється, - Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

Відповідно до частини 2 статті 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Статут, який затверджується законом.

В абзацах першому та другому преамбули Статуту зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень; регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Відповідно до статті 21 Статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі статтею 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 31 Статуту з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування.

Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті 21, частині першій статті 22, статті 31 Статуту, статтях 14, 17, 30 Закону України "Про державну службу", свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту, частині другій статті 9 Закону України "Про державну службу", найбільш суворим з яких є звільнення.

У пункті 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Отже і порушення Присяги, і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців може бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушення.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, яке регулюється Інструкцією.

Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що відповідачами не доведено вчинення позивачем таких порушень, які могли б бути підставою для застосування до нього такої найсуворішої санкції відповідальності державного службовця, як звільнення за порушення Присяги.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційні скарги Державної митної служби України та Чернівецької обласної митниці залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року залишити без змін.